На Літургії відбувся Чин поставлення в ієреї двох дияконів: Андрія Боднарука та Андрія Бониса.
Під час проповіді Блаженніший Святослав порушив три важливі теми: говорив про духовний зміст свята, звернувся до молоді (у Вербну неділю Церква святкує День молоді), дав духовні настанови нововисвяченим ієреям.
Свято Входу Господнього в Єрусалим – свято приходу Царя
У неділю перед Пасхою Господньою, яку ми звемо Квітною (Вербною), Христова Церква святкує одне з найбільших свят в літургійному році. Ключем до розуміння цієї події є два слова - «Господь приходить». Вхід Господній до Єрусалима підсумовує всю місію Христа. Тож люди, які бачили усе, що чинив Ісус, говорили: «Господь навідався до народу свого».
Свято Пасхи, яке відзначали євреї в Єгипті, також було святом приходу Господнього. Прихід Бога до своїх людей був моментом свободи, звільнення, виходу з рабства до обітованої землі.
«Коли ми сьогодні промовляємо слова "Символу віри", то сповідуємо важливу прикмету Бога, в якого віримо: “…І знову прийде у славі судити живих і мертвих, а його Царству не буде кінця…” Святе Письмо підсумовує найглибшу молитву Церкви словами, які завершують Святе Письмо в книзі Апокаліпсису, - “Маран - атта”. Ці таїнственні слова означають “прийди, Господи”», – пояснює проповідник.
Таким чином Церква готує людей до того, що Господь прийде і наблизиться до людини, увійде в цей світ, щоб відкрити дорогу до Царства Небесного.
«У цьому святі ознаки приходу Христа, як подає Біблія, є знаками приходу Царя», – додає він. Ще патріарх Яків, коли говорив своєму синові Юді, з роду якого пішли усі ізраїльські царі, наголошував: «Коли прийде той, хто буде Спасителем, то він сяде на осля… і увійде у свою столицю».
Те саме здійснив колись цар Давид, коли встановлював у Єрусалимі столицю свого царства. Він на осляті увійшов у свій стольний град, показуючи, що входить не в ім’я власне, а в ім’я Боже.
Та Господь, який наближається сьогодні до свого народу, приходить, як покірний служитель. А це справді дивно! Бо завжди царі намагалися відвойовувати свою столицю. Христос не бере свою столицю штурмом, а як покірний слуга, входить на осляті. «Бог ніколи не примушує людину щось чинити, а Він просто приходить до неї і чекає на взаємність з дарами. Сьогодні таким даром є перемога над смертю. Бо вчора Він воскресив померлого Лазаря. І Він, як переможець, входить з тріумфом, щоб умерти в Єрусалимі і дати людині життя вічне. Ось що ми сьогодні святкуємо!» – пояснив Блаженніший Святослав.
Молодь та діти першими вітали Ісуса в Єрусалимі
А як ми повинні реагувати на прихід Бога? Що нам слід чинити?
Молодь сьогодні відповідає, що Його потрібно прийняти і відкрити перед Ним свій внутрішній світ, своє життя, прийняти дар перемоги над смертю, який Він дарує нам. Тож першими, хто зустрічав Ісуса, були молоді люди і діти. Вони зрізали зелені пальмові галузки, знімали верхній одяг і стелили перед ослятком. Саме молодь першою відкрила Богові двері свого серця, вона побачила в Ньому того, у кому є сповнення усіх надій.
«Вітаю нашу молодь і запрошую відкрити двері серця до Бога, який стукає до вас і приходить. Не пропустіть цей момент! Не дайте, щоби Він минув ваше життя. Прийміть те, що Він сьогодні приносить. Бо всяке зло і неправда намагається змусити вас щось чинити, а Він просто так вам себе дарує», – закликає Першоієрарх Церкви.
«Приймімо Того, хто не просто приходить в ім’я Господнє, а Того, чиє ім’я є Господь», – цей заклик сьогодні лунає до молоді всього світу із серця Христової Церкви.
Священики є дорогою Бога до його дітей
Священики в ім’я Господнє навчають словом Божественного Євангелія і уділяють Святі Таїнства. Через них Бог приходить до свого народу. «Дорогі отці, прошу вас: ніколи нічого у вашому священичому житті не чиніть заради власного імені. Не шукайте людської похвали і слави, бо вона – мінлива: сьогодні вас вітатимуть, а прийде день і вас так само можуть розіп’яти, як Христа. Тож віддайте все життя Богові! Будьте дорогою Бога до Його дітей і тоді зможете виконати своє покликання», – звернувся до нововисвячених душпастирів Глава Церкви.
Департамент інформації УГКЦ