У 2013 році Генеральна асамблея провела зустріч на високому рівні для оцінки ходу здійснення Глобального плану дій щодо боротьби з торгівлею людьми. Держави-члени також прийняли резолюцію, проголосивши 30 липня Всесвітнім днем боротьби з торгівлею людьми і заявивши, що в такий день необхідно «підвищувати обізнаність про стан жертв торгівлі людьми і заохочувати та захищати їхні права». Так, Генеральна асамблея прийняла Глобальний план дій із боротьби з торгівлею людьми, закликавши уряди в усьому світі вжити скоординованих і послідовних заходів, щодо перемоги над цим злом. План передбачає інтеграцію боротьби з торгівлею людьми в більш широкі програми ООН для того, щоб прискорити темпи розвитку і підвищити ступінь безпеки в усьому світі.
Згідно з дослідженнями, щороку два з половиною мільйони людей стають жертвами торгівлі людьми, а загалом втягнутими в це ганебне явище є мільйони людей, переважну більшість з яких становлять жінки та діти.
У БФ «Карітас-Київ» діє Консультаційний центр із допомоги постраждалим від торгівлі людьми. Головною метою цього центру є сприяння соціальній та професійній інтеграції жертв торгівлі людей та запобігання торгівлі людьми шляхом надання послуг із консультування для потенційних жертв, особливо трудових мігрантів, дітей та груп ризику. Окрім цього, проводиться виїзна робота для виявлення жертв торгівлі людьми у віддалених населених пунктах, інформування населення про ризики торгівлі людьми. Потерпілі отримують комплексну реінтеграційну допомогу.
«Основними завданнями є: виявлення жертв торгівлі людьми у співпраці з іншими спеціалізованими державними та недержавними структурами, забезпечення багатопланової допомоги постраждалим; сприяння реінтеграції постраждалих в суспільство; створення мережі для обміну інформацією та найкращим досвідом з національними та міжнародними організаціями, підвищення рівня свідомості груп ризику (мігрантів, молоді, ВПО, сільського населення, безробітних) та фахівців про сучасні форми торгівлі людьми», - говорить о. Роман Сиротич, директор БФ «Карітас-Київ».
За даними Представництва МОМ в Україні виявлено:
· 11 700 осіб, які постраждали від торгівлі людьми за останні 10 років;
· більше ніж 160 000 українців, які постраждали від торгівлі людьми з 1991 року;
· 3-7 млн українців, які живуть та працюють за кордоном;
· більше ніж 1,6 млн осіб, які вимушено переміщені зі Сходу України і Криму;
· 600-800 тисяч осіб у світі, яких щорічно продають за кордон з метою експлуатації.
Нині кожен п’ятий українець готовий погодитися на ризиковану пропозицію працевлаштування. А ось за оцінками Міжнародної організації праці, у всьому світі жертвами примусової праці є 21 мільйон осіб. Чоловіки, жінки і діти потрапляють до рук торговців людьми і вдома, і за кордоном.
Алла Зоренко із організації A21 дає пораду, як вберегти себе від такого: “Якщо ви бачите оголошення із пропозицією заробітної платні від 1500 доларів чи євро, то необхідно зв'язатися із роботодавцем і запитати в нього: чи дійсно він платить такі гроші? І справді дуже часто можна побачити таку заманливу фінансову пропозицію, але без урахування якихось штрафів. А штрафи постійно формують недобросовісні роботодавці. І фактично, людина отримує в кращому випадку третину від тієї суми. А іноді ще й може стати боржником”.
До 2014 року в Україні майже не говорили про торгівлю людьми – з метою використання їх у збройних конфліктах. Нині це гостре питання. Пережити таке довелося Олександру. Чоловік просить його прізвища не називати. Він донині боїться не так за себе, як за свою стареньку матір.
Чотири роки тому став жертвою торгівлі людьми. Його із власного дому викрали бойовики і тримали понад місяць, примушуючи виконувати непосильну роботу. Били так, що не залишалося на тілі живого місця. Від побоїв розпухла нога, чоловік не міг ходити.
Згадує: ніс важкі ящики, не витримав та впав. Його відразу бойовики «підтримали» побоями. На руках Олександра і досі видно сліди катування. Таких бранців, як він, у полоні було близько двохсот. Тримали їх, згадує, у підвалі із тваринними тушками. Сморід, холод. Їжу бойовики приносили не щодня, а як згадають. Та назвати їжею те, чим годували, важко, воно було часто зіпсованим, тож доводилося відмовлятися і не їсти. Так залишалися голодні, побиті, знесилені… Олександру вдалося врятуватися.
Стрімко розвивається ще один вид рабства – наркотрафік. Переважно чоловіків вербують у Росію, каже Алла Кочубей із благодійного проекту «Карітас-Київ».
“Спершу від кількох днів до тижнів хлопці перевозять якусь техніку. В один момент їм дають пакунок із наркотичними речовинами та вказують адресу, куди треба його доставити. Людина навіть не здогадується, що саме перевозить. Не здогадується, що стала перевізником наркотичних речовин», - розповідає Алла Кочубей.
Далі на таких перевізників чекають ґрати. І не в Україні, а саме в Росії. Там немає статусу постраждалого від торгівлі людьми. Тож судять за статтями Кримінального кодексу. В Україні статус такий є, його надає Міністерство соцполітики. Постраждалим держава надає разову грошову допомогу в розмірі п'яти тисяч гривень, а також забезпечує лікуванням, - роз’яснює Ірина Бойко, юрист Громадської організації. Аби отримати такий статус, необхідно надати докази того, що людина зазнала експлуатації. Наприклад, якщо потерпіла особа в іншій країні зазнала такого лиха, то необхідно надати документи про перетин кордону.
Форми торгівлі людьми різні. Як правило, це перевезення особи за кордон та обмеження її свободи. Далі: сексуальна та фізична експлуатація, вилучення органів, примусова військова служба, жебракування. І трапитися таке лихо може з кожним. Варто бути обачним. Обов'язково треба мати ps собою копії документів, не віддавати паспорт, мати при собі контакти Посольств та Консульств України. Надати своїм рідним і близьким усю інформацію, куди збираєтеся їхати.
Дуже важливо, щоб у наших спільнотах у молитвах згадували людей, які потерпають від рабства, адже це те ганебне явище, яке суперечить гідності людини, даної їй Богом», - підсумовує о. Роман Сиротич, директор «Карітас-Київ».
Прес-служба БФ «Карітас-Київ»
Розробка сайту