Глава УГКЦ до сестер василіянок: «У час, коли сучасний світ та культура шукають влади, сестри склали довічний обіт послуху»

20.08.2017 19:33

Tweet

Сьогоднішнє Євангеліє говорить нам про борги, які люди мають по відношенню один до одного. У сьогоднішній євангельській притчі чуємо, що один цар мав слугу, який завинив йому сто тисяч талантів. Це фантастична сума, тонни золота. Таких грошей сьогодні немає увесь золотовалютний запас України. У старому світі, тоді, коли писалося це Євангеліє, таких грошей немала жодна особа в Римській імперії. Десять тисяч талантів не змогла би назбирати навіть вся Юдея і Галілея, як податок Римському імператорові за цілий рік.

Дивно, як можна було такий борг витратити одній людині? З іншого боку, як його можна віддати? Тому навіть тоді, коли би цар сказав йому все продати (жінку, все майно), то він би цих грошей не отримав. Більше того, цей слуга почав просити господаря: «Потерпи мені і я все тобі поверну». Той господар все йому простив.

Сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час проповіді на Архиєрейській Божественній Літургії в монастирі Святих Кирила і Методія сестер Чину Святого Василія Великого у Львові. Під час богослужіння дві черниці склали довічні обіти.

За словами проповідника, в образі цього багатого, але водночас щедрого і милосердного господаря, Матей малює образ нашого Небесного Отця. «Усе наше життя з усіма здобутками і талантами є образом нашого боргу перед Богом і Небесним Отцем. Не зважаючи на це, Господь нас так любить, що не просто наше життя нам дає в руки, але готовий нам простити так багато, наскільки багато ми можемо перед Ним завинити. Немає такого проступку і такого гріха, якого би Божа любов і милосердя не могла перевершити своєю величчю, своєю силою прощення», − пояснив Блаженніший Святослав.

Однак, далі в притчі щойно прощений слуга знайшов того, хто був йому винен сто динаріїв. Це сума, яку можна було заробити за сто днів, бо платня робітника за один день в той час становила один динарій. «Той борг, який йому було щойно прощено, з тим боргом, що мав його ближній, не можна було співставляти. Але він не хотів бути подібним до милосердного господаря, не хотів прощенням поділитися і не хотів простити. Завершується ця притча доволі сумно. Бо, коли ти не хочеш поділитися тим прощенням, яке ти отримав, зі своїм ближнім, то втрачаєш його і знову є винним перед Богом», − вів далі проповідник.

На думку Глави Церкви, ця притча є викликом: «Бо кожен із нас повинен не просто пережити у своїй власній життєвій історії велич Божої любові до себе, але повинен тим прощенням і тою любов’ю поділитися, інакше він може його втратити».

Потім Предстоятель УГКЦ звернувся до монахинь: «Цікаве і глибоке слово, яке Бог скеровує до вас, дорогі сестри, які переживаєте особливий день. Сьогодні в цій скромній і тихій обителі відбулася надзвичайна подія вселенського значення: дві молоді особи сьогодні назад прийшли до свого Господаря, до свого Небесного Отця і віддали Йому все, що Він вручив їм в руки. Сьогодні наші дві сестри поклали назад на Божий престол свої таланти, мрії, свої знання. Більше того, вони віддали Богові квіт свого життя – свою юність, свою молодість. У нашій присутності вони сказали Богові Отцеві, Синові і Духові Святому: «Я є твоя, тільки твоя навіки». Цей жест є великим для всього світу».

Блаженніший Святослав пояснив, чому сьогодні діється щось велике і важливе: «У час, коли сучасний світ та культура шукають влади і люди не вміють керувати собою, а прагнуть керувати іншими, сестри склали довічний обіт послуху. У той час, коли законом сучасної культури є найбільше насолоди з найменшою відповідальністю, сестри сьогодні склали довічний обіт чистоти. У той час, коли народи вважають сенсом свого життя здобути чим побільше земного багатства, ці сестри відмовилися від всього земного і отримали набагато більше. Коли людина дає себе в руки Богові, Бог себе дає в руки людини. Сьогодні це велика подія для всієї Церкви і знак великої надії. Ви є радістю нашої Церкви», − звернувся Блаженніший Святослав до черниць.

 

Департамент інформації УГКЦ

 

Медіа по темі: