У сюжеті, зокрема, йдеться, що на основі Голосіївського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді працює один із шести сотень українських центрів реабілітації ветеранів АТО. Він унікальний тим, що діє за програмою американського психолога Френка П’юселіка, який пройшов В’єтнам і працював із ветеранами восьми воєн світу. А тепер із власної ініціативи повертає до мирного життя наших воїнів.
Тут ветеранам допомагають повернути спокійний сон, зберегти родину та знайти нову роботу, навчають спеціальним технікам стримування емоцій.
Психолог, голова ГО «Трансформація» Алла Державіна розповідає, що приходять деякі хлопці, які вже серйозно п’ють, деякі вже спробували наркотики, а деякі повертаються в такій напрузі, що не можуть дозволити собі навіть обнімати своїх дітей. Тобто якщо він до війни ніколи і не кричав на дитину, то тепер може її і вдарити.
Крім допомоги психологів, українське суспільство мало б також підтримувати ветеранів, а не демонструвати до них байдужість чи навіть ворожість, що часто буває.
«Усі ми маємо розуміти, – наголосив Предстоятель УГКЦ, – що ціною нашого з вами спокою, добробуту, миру є їхня кров, біль, страждання і навіть смерть».
Блаженніший Святослав із прикрістю відзначив, що частина нашого суспільства сьогодні часто не вміє розрізнити віртуальну дійсність від реальної. Для багатьох, вважає він, питання війни перетворюється на своєрідну комп’ютерну гру. Це один з елементів як баналізується сама трагедія війни – війни як найбільшого злочину проти людського життя.
«Той, хто побував на фронті, бачить, що війна – це не гра. Той, хто бачить смерть у вічі, назавжди стає іншим. На жаль, війна приносить руйнацію, смерть і рани. Ось ми чули про душевні рани, з якими повертаються наші герої. Ці рани, ми, з одного боку, повинні усвідомити, з другого – допомогти їх залікувати. Посттравматичний стресовий розлад – це певна рана, з якою потрібно допомогти людині впоратися. Тут наші воїни потребують фахової допомоги. Ми, як Церква, теж себе запитували, як можемо допомогти. Багато воїнів ідуть до священиків, бо довіряють їм. Тому ми намагаємося навчити наше духовенство розуміти наших воїнів, що відбувається в їхній психіці і як можна допомогти. Сьогодні при наших монастирях і парафіях створюються ось такі центри реабілітації та допомоги нашим воїнам, які пережили травму бойових дій», – розповів Глава УГКЦ.
«Якщо ми забудемо про воїнів, – переконує Блаженніший Святослав, – ми маємо небезпеку втратити власне майбутнє. Якщо ми забудемо про тих, які нас захищають, ми станемо непрямими співучасниками злочину. Бо будемо десь винними в тому, що хлопці, які віддавали свій час, молодість, здоров’я, пролили кров за свою Батьківщину, за нас із вами, втрачають сенс свого життя і мають велику небезпеку потрапити у психологічну і духовну пастку, яка може закінчитися сумним фактом самогубства. Тому ми все повинні зробити для того, аби Україна пам’ятала своїх героїв, щоб ми зрозуміли ціну їхньої жертви. І тоді збагнемо ціну нашого з вами життя».
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту