Цього дня у Василькові священник зустрівся із соціальною командою місцевої громади для дальшої праці над розвитком стратегії соціального служіння УГКЦ. Як розповів о. Андрій, командою разом навчалися створювати якісні плани та пропозиції щодо розвитку соціального служіння на місцевому рівні: «Вивчали методи спілкування із жертводавцями й інвесторами. Зокрема, заторкнули головні кроки розробки проєктів. Проаналізували проблеми регіону та перейшли до стадій оцінки пропозицій».
Окрім цього, о. Андрій розмовляв із парафіянами про місцеві проблеми і почув ідеї щодо розвитку соціального служіння у парафії. На закінчення душпастир подякував о. Романові Романовичу та його парафіянам за чудово проведений день.
А в парафії так написали про цю зустріч: «Виявляється, що у нас багато гарних ідей. І ми соціальне служіння здійснюємо весь час, і це – поривання душі, яке ми не вкладаємо в рамки термінології. Коли було висловлено пропозиції щодо конкретних проектів соціального служіння, наш отець Роман розказав одну невеличку історію: "Наша каплиця знаходиться в оточенні кількох багатоповерхових будинків, в яких живуть сотні сімей – дорослі, діти, старі, молоді. Завжди в дворах хтось є. Та от сталося так, що коли в церкві був тільки отець та одне подружжя, яке взяло на себе труд прибрати приміщення перед недільною службою Божою, до церкви зайшла старша жінка. Судячи з її зовнішнього вигляду, їй непросто було пересуватися по землі. Вона звернулася з проханням, чи не допомогли б їй придбати батарейки? Дивно, правда? Навколо стільки людей, мабуть, є серед них знайомі, сусіди зрештою, а жінка прийшла до греко-католицької церкви. І от чоловік (до речі, високопосадовець) не знехтував цим проханням самотньої жінки, попросив жінку почекати, а сам сів у машину й невдовзі привіз батарейки. Не знаю, чи дякувала жінка. Просто отака миттєва реакція на її прохання – то таки соціальне служіння. І творення доброго», – написали на сторінці парафії у Фейсбуці.
Пресслужба Київської архиєпархії