За словами Предстоятеля, було кілька тем, які порушувалися під час нещодавньої зустрічі Глави УГКЦ з Патріархом Варфоломієм у Римі.
«Наcамперед я хотів пояснити, яка роль Східних Католицьких Церков усередині Католицької Церкви сьогодні. Наприклад, ми, будучи носіями візантійської традиції, є цікавими для Римської апостольської столиці, аби пояснити, як можна по-іншому здійснювати Петрове служіння Святішому Отцеві. Те, що святий Іван Павло ІІ просив усіх у своїй енцикліці "Ut Unum Sint" кажучи, допоможіть мені сьогодні зрозуміти, як я по-іншому, по-новому можу здійснювати своє служіння. І ось ми з перспективи нашої традиції, нашої пам'яті першого тисячоліття можемо це пропонувати, – розповів Блаженніший Святослав і додав: – І ми хочемо це робити з іншими Східними Католицькими Церквами Європи».
«Ми також виступили з ініціативою, щоб можна було мати певні контакти, можливість розмовляти Вселенському Патріархату саме зі Східними Католицькими Церквами. Бо ми сьогодні є учасниками цієї змішаної богословської православно-католицької комісії, але, очевидно, нас бачать православні брати як членів цієї римо-католицької групи. Нам було б цікаво мати свій окремий голос, окремий стиль у цьому діалозі», – наголосив Предстоятель.
Водночас Глава Церкви пригадав історію навколо питання, чи мають право греко-католики служити в Софії Київській. «У цій історії я побачив позитив. Бо чи не вперше українське суспільство відкрило для себе, хто є насправді греко-католики, яке їхнє походження, який їх стосунок до Святої Софії. Для багатьох це було сюрпризом, викликало змішані почуття. Але це один з важливих елементів початку справжнього діалогу, коли ми знаємо, ким є насправді наш співрозмовник», – сказав Блаженніший Святослав.
Глава Церкви відзначив, що він особисто не побачив якихось перешкод для спілкування з православними братами у зв'язку з дискусією навколо спільного коріння. «Навіть більше, коли ми хочемо шукати дороги до взаємного зближення – ця дорога полягає у відкритті спільного коріння, у вивченні, у дослідженні, в усвідомленні того, що нас єднає. А нас єднає спільна Мати», – відзначив він.
За його словами, ми повинні відкрити для себе, що походимо з тієї самої хрещальної купелі. Ми народилися у водах Дніпра. Ми є діти того самого Хрещення, яке маємо визнати.
«Якщо ми визнаємо, – переконаний Предстоятель, – що поділяємо благодать того самого Хрещення, то зрозуміємо, що можемо разом молитися. Бо якщо ми разом молимося – разом себе визнаємо християнами. Якщо ми можемо зрозуміти, що маємо спільне коріння впродовж багатьох століть і спільним нашим материнським собором був собор Святої Софії, то це поможе відкрити софійність Київського християнства, цю Божественну мудрість, яка закладена як цивілізаційна матриця Київського християнства в нашій історії, у нашій ідентичності. Ось це, на мою думку, – ті підвалини нашого спільного буття, яке уже нас об'єднує».
Глава УГКЦ пригадав твердження папи Івана ХХІІІ, який скликав ІІ Ватиканський Собор і сказав таку фразу: «Нас із нашими православними братами більше щось єднає, ніж роз'єднує».
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту