Згідно з переданням, Крехівський монастир заснували наприкінці XVI ст. два ченці Києво-Печерської лаври Йоіл і Сильвестр. Вони поселилися тут у печері, що була в скелі під назвою «Камінь Тимоша». Ця печера досі існує. Також збереглася печерна церква Благовіщення, в якій монахи-засновники відправляли богослужіння. Дуже швидко околицями розлетілася вістка про подвижників і люди почали приходити до них по духовні поради. З часом братії стало більше, монастир перенісся на нинішнє місце й активно розбудовувався. Наприкінці XVII ст. сформувався цілий монастирський архітектурний комплекс.
У часи свого піднесення Крехівська обитель Святого Миколая була потужним культурним і духовним центром. Тут зберігався цінний архів та багата бібліотека стародруків і рукописів. На початок XIX століття книгозбірня налічувала понад пів тисячі книг. Усі ці скарби було розграбовано більшовиками після ліквідації монастиря у 1949 році.
29 серпня 1990 року до Крехова повернулися отці василіани і святиня почала відроджуватися.
Нині в монастирі Святого Миколая розміщений василіанський новіціат.
Щорічна проща до Крехова традиційно відбувається в травні, на свято літнього Миколи.
Фото: Роман Малко
Департамент інформації УГКЦ