УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА

Тридцять сім душпастирів з усього світу стали радниками Душпастирської ради УГКЦ

03.12.2019 22:35
ГОЛОСУЮ! рейтинг ugcc.tv
0
Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у вівторок, 3 грудня 2019 року, в Патріаршому домі, що у Львові, під час Генеральної асамблеї Душпастирської ради УГКЦ вручив декрети про призначення тридцяти семи священнослужителів радниками Душпастирської ради Патріаршої курії УГКЦ.
Зображення 1 / 3 Користуйтеся клавішами для перегляду

У тексті декрету про призначення мовиться, що в Патріаршій курії засновано Душпастирську раду, до якої ввійшли підрозділи курії, котрі відповідають за душпастирське служіння в УГКЦ.

Зазначається, що ця рада успадкувала всі напрацювання робочої групи для впровадження Стратегії розвитку УГКЦ на період до 2020 року, що була заснована відповідно до рішення Синоду Єпископів УГКЦ 2011 року і у вересні цього року завершила своє служіння.

Один із важливих здобутків робочої групи – діяльність мережі координаторів, які допомагали своїм єпископам втілювати в життя на єпархіальному рівні стратегію розвитку Церкви.

Новостворена Душпастирська рада – у співпраці з представниками від єпархій, які належать до цієї Ради як радники в пасторальних питаннях – творитиме простір для постійної комунікації та координації усіх структур УГКЦ з метою пасторального планування з урахуванням законодавчих актів Синоду Єпископів УГКЦ.

Звертаючись до радників, Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, сказав: «Ви маєте допомогти своїм єпископам у локальних осідках втілювати в життя рішення наших Синодів. А коли буде опрацьований новий душпастирський план, то будете тими, хто координуватиме його імплементацію… Я очікую, що ви будете моїми радниками, але говоритимете правду».

«Радники мають можливість і завдання пропонувати різні законодавчі ініціативи для їх розгляду Синодом Єпископів УГКЦ, – законодавчим органом Церкви», – пояснив радникам їхні компетенції о. д-р Віталій Токар.

Під час вручення декретів про призначення о. Андрій Максимович, адміністратор Патріаршої курії, відзначив, що географія радників підкреслює глобальність нашої Церкви. Він зазначив, що приблизно 30-35 відсотків Курії перебуває у Києві,  55 відсотків – у Львові, є Екобюро в Івано-Франківську, маємо Секретаріат Глави Церкви в Римі, є морський апостолят в Одесі... Це все показує мережеву можливість УГКЦ, яку Душпастирська рада може використовувати для свого служіння у тісній співпраці з комісіями та адміністрацією курії.

Фото: о. Андрій Шестак

Департамент інформації УГКЦ

Додаток

Призначені радники: вл. Даниїл Козлінський (Аргентина), вл. Богдан Манишин (Україна), вл. Володимир Груца (Україна), вл. Григорій Комар (Україна), о. Андрій Малиш (Канада), о. Янко Колошняї (Канада), о. Михайло Квятковський (Канада), о. Тома Гривна (Канада), о. Браян Келті (Австралія), о. Андрій Романків (США), о. Річард Яновіч (США), о. Кирил Ангелов (США), о. Павло Сербай, (Бразилія), о. Василь Ковбич (Бразилія), о. Ігор Ранця (Франція), о. Микола Матвіївський (Великобританія), о. Роман Максимців (Німеччина), о. Микола Костецький (Польща), о. Мирослав Драпала (Польща), о. Юрій Коласа (Австрія), о. Володимир Волошин (Італія), о. Василь Чудійович (Україна), о. Олег Каськів (Україна), о. Віталій Козак (Україна), о. Володимир Коткевич (Україна), о. Іван Кіцелюк (Україна), о. Володимир Заболотний (Україна), о. Іван Данкевич (Україна), о. Володимир Боровий (Україна), о. Василь Пантелюк (Україна), о. Олександр Дядя (Україна), о. Іван Третяк (Україна), о. Сергій Василів (Україна).

Радники у статусі гостей: о. Іван Гудзь (Португалія), о. Юрій Стасюк (Іспанія), о. Іван Лега (Росія), о. Зміцер Чарнель, (Білорусь).

Душпастирську раду Патріаршої курії Української Греко-Католицької Церкви було створено у червні 2019 року. До складу ради входять структури Патріаршої курії, відповідальні за душпастирське служіння УГКЦ. Головою Душпастирської ради призначений владика Кен Новаківський, правлячий єпископ Нью-Вестмінстерської єпархії.

Головним завданням Душпастирської ради є координація та уніфікація діяльності структур Патріаршої курії, які відповідають за пастирське служіння, продовження втілення в життя напрацювань робочої групи для впровадження Стратегії розвитку УГКЦ та інші завдання, окреслені у відповідному Положенні.


Останні публікації

Популярні