УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА

«Карантин є нагодою для кожної сім’ї бути домашньою Церквою» – четверта реколекційна наука

02.04.2020 14:51
ГОЛОСУЮ! рейтинг ugcc.tv
2
Сьогодні, 2 квітня, у своїй четвертій реколекційній науці о. Андрій Нагірняк запропонував слухачам поглянути на наші домівки як на місце зустрічі із Богом і місце об’явлення Церкви як спільноти вірних. Священник вказав на можливості, які період карантину несе для християнських сімей, та запропонував заглянути в майбутнє, що настане після «цього дивного періоду». Науку традиційно було виголошено після Молебню до Богородиці, який сьогодні відслужив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.

Сьогоднішню науку о. Андрій розпочав із пояснення, чому ми називаємо наші храми церквами: «Бо в них видимо являється Церква як спільнота вірних». Проте Церква, за словами реколектанта, не обмежується стінами храму. Колись храми рятували від навали чужинців, вони ставали місцями сховку і в часи Революцій гідності. Нині храми не є прихистком від вірусу, багато храмів є закриті, серед них і базиліка Святого Петра в Римі. Нині ковчегом, який рятує від небезпеки, є наша домівка. І саме вона, на думку священника, має стати місцем зустрічі людини з Богом, місцем об’явлення Церкви, адже, як писав апостол Павло, Божим храмом, Божою будівлею є людина, спільнота вірних.

Реколектант зауважив, що часом людям нелегко зрозуміти Божий задум, хоча інколи так мало треба для спасіння – залишитися вдома: «Чимало побожних людей переймаються, кажучи, що дуже хотіли б прийти до храму. Багато з нас у цей час запитує себе: як перебути найближчі місяці без храму? Як пережити Пасху?» Проте священник пригадав, що за часів підпілля ми вже переживали цей досвід: «Наші домівки ставали храмами. Чи питали людей, які їхали на заслання, як вони роками будуть там без храмів?» Подібний досвід переживали і українці за кордоном, дуже часто не маючи нагоди відвідати храм УГКЦ.

За словами о. Андрія, метою посту є очікування, плекання надії, зосередження на тому, що ми очікуємо. «Зараз час підготовляти своє серце. Зараз час зрозуміти, що Церква є не лише храмом, а й містичним Тілом Христовим. І кожен через молитовне зосередження у власному серці та молитву в сімейному колі долучається до цього Тіла», – сказав священник.

Бути в хаті – це боягузтво чи відповідальність? Чи мила Богові наша спільна із родиною молитва в домашній Церкві? Роздумуючи над цими запитаннями, о. Андрій Нагірняк сказав, що карантин є нагодою для кожної сім’ї бути домашньою Церквою, нагодою проаналізувати, на чому побудована наша сім’я – на камені чи піску?

Продовжуючи науку, священник замислитися над можливостями, які «цей дивний час» несе для християнського подружжя. «Подружнє життя, за словами Івана Золотоустого, є іконою Церкви, малою Церквою. У сім’ї також здійснюється дане в хрещенні кожному священство – через служіння, відречення, дарування любові. У родині батьки є для дітей першими вісниками віри. У цей час карантину маємо також нагоду по-новому подивитися на заповідь пошани до батьків. Не лише діти, а й самі батьки, які покликані бути іконою Небесного Батька. Чи я не спотворюю цієї ікони? Чи свідчу своєю присутністю присутність, любов і турботу Бога?.. Зараз ми особливо покликані до жертовної любові».

У період карантину реколектант вбачає і можливість загартуватися і підготуватися до чогось нового. «Цей час є часом, аби кожен навчився організовувати свій час – не весь час для роботи, але знаходити час подивитися один одному в очі. Час усвідомити, що є хтось, хто єднає нашу сім’ю, хто дорожить нею, хто її любить. І цей Хтось – Господь».

Далі о. Андрій закликав слухачів, особливо тих, які слухають ці реколекційні науки із власних домівок, збиратися усією сім’єю вдома у неділю, щоби святкувати домашню Літургію (або за допомогою трансляції, або молитвою з читанням Святого Письма протягом години). А також пригадав, що в цей час у порожньому храмі священник молиться на Літургії св. Василія Великого «за тих, хто з виправданих причин є відсутній». «Наша родинна молитва стає молитвою Церкви, таїнственно являючи містичне Тіло Христа», – запевнив священник.

На завершення четвертої реколекційної науки о. Андрій Нагірняк знову пригадав про баланс, який дозволяє не впадати у крайнощі. Вірус, за його словами, пройде, і ми, як Лот, Авраам, ізраїльський народ, апостоли, будемо покликані вийти із наших домівок і йти у світ. «Подумаймо про те, як ми знову вийдемо на вулиці, обіймемо один одного. Подумаймо, що наша праця є благословенням, що все те, що ми вважали даністю, є безцінним даром. Подумаймо про те, як ми повернемося у храми, прославляючи Бога і єднаючись із Ним у Євхаристії», – сказав реколектант.

Нагадуємо, що кожного дня у Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві відбувається спільна молитва за відступлення пандемії коронавірусу, за недужих, за медичних працівників, за все людство. Опісля – реколекційна наука. Від понеділка до п’ятниці о 12.00 служать Молебень за недужих, а в суботу і неділю за подолання пандемії моляться під час Божественних Літургій. «Живе телебачення» здійснює прямі трансляції молебнів задля уможливлення участі у молитві усіх охочих. Прямий ефір можна переглянути з понеділка по п'ятницю о 12:00 на каналі «Живого ТБ» в мережі YouTube або сторінці «Живого ТБ» у Facebook.

 

Департамент інформації УГКЦ

Медіа по темі:

Останні публікації

Популярні