Архиєрей зауважив, що сьогодні у Євангелії чуємо про першу зустріч Христа з Петром після Воскресіння.
«Очевидно, що Петро хвилювався, бо пам’ятав страшний четвер, повний любові і жертви Господа. Він пам’ятав омивання ніг, молитву в Гетсиманському саду, зраду, наругу, розп’яття і смерть. У ті страшні дні звершилося все те, що говорив Христос до своїх учнів, зокрема певні пророцтва і правди були скеровані до апостола Петра. «Симоне Йонин, чи любиш Мене?» - перше запитання, яке чує Петро. Не дорікання у зраді, не слово про те, що все-таки звершилося, що Він говорив. Насамперед Господь питає його про любов», - сказав владика Йосиф.
І додав: «Ще до цієї зустрічі Христос устами ангела сказав жінкам-мироносицям: ідіть і скажіть учням і Петрові. Дуже важливим є це «і Петрові». Петро мав увірувати у Воскресіння свого Вчителя.
За його словами, Христос дає Петрові велике надзавдання: пасти Його вівці. Це завдання Господь доручає Петрові-рибалці, Петрові-зраднику, Петрові-ненадійному, але також тому Петрові, який вмів і міг плакати над своєю зрадою і над своїм гріхом. Тому Господь довіряє нам, грішникам, діло спасіння цього світу.
Сьогодні ми роздумуємо над цим особливим завданням Петра, каже владика Йосиф, пасти його вівці. «Правдивий пастир за прикладом Христа має покласти своє життя за овець. Правдивий пастир не дасть пропасти ні одній вівці. Правдивий пастир знає ціну кожної овечки. За прикладом Христа буде шукати її по чагарниках, зарослях і нетрях і буде нести її на своїх раменах до своєї, тобто Божої, кошари. Сьогодні роздумуємо над завданням Петра. Водночас замислюємося над тим непростим завданням наших священників, яким Господь доручив стерегти Його овець», - переконаний єпископ-помічник Київської архиєпархії.
Для цього потрібно дуже багато зусиль і Божої ласки. Тому під час Декади місійності закликаємо наших дорогих вірних молитися за своїх душпастирів, аби вони могли достойно нести своє пастирське служіння в кошарі духовних овець, аби всіх привести до Господа, аби всі могли скористати з Христової перемоги і з Христової Пасхи, аби в цьому світі ми могли перейти від дочасного життя до життя вічного, де немає ні болізні, ані печалі, а життя безконечне», - додав владика Йосиф.
«Тому дякуємо тим, кому Господь доручив стерегти Його кошари. І ми всі будьмо відповідальними за наших душпастирів і за нашу приналежність до Бога», - попросив він.
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту