На цьому наголосив владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ, у своєму відеоблозі на сторінці архикатедрального собору Святого Юра у Фейсбуці 27 червня 2020 року.
“Сьогодні, 27 червня, звершуємо пам’ять наших українських новомучеників. Цього дня наша пам’ять лине у 2001 рік, коли до Львова вступила нога Римського архиєрея – папи Івана Павла ІІ. Бо саме в цей день 2001 року він проголосив наших новомучеників блаженними на чолі з Миколаєм Чарнецьким”, – сказав владика Володимир.
Це наші рідні святі люди, зауважив архиєрей, які ходили нашими стежками і жили у своїх родинах.
Наприклад, коли їдемо через Страдч, каже він, то усвідомлюємо, що там жили і служили Микола Конрад і Володимир Прийма. Вони зазнали мученицької смерті, коли несли людям Бога. Зокрема, спішили хворій жінці уділити Святі Таїнства. А для безбожників це вважалося великим злочином.
Уявімо собі, додає владика Володимир, що стежками Львова ходив Миколай Чарнецький. Він сам тоді не усвідомлював, що весь світ буде про нього знати, а про його мучителів ніхто і не згадає. На його честь будуються храми. До його могили побожні люди протоптали стежки. У ньому стверджуються слова псалмоспівця: “Пам’ять про праведника буде вічна”.
Архиєрей пригадав слова папи, які він сказав у своїй проповіді: “Українські новомученики є представниками невідомих героїв чоловіків і жінок, священників і богопосвяченних людей. Вони є представниками тих, які робили все можливе, щоб не зрадити Христовій вірі”.
За словами владики Володимира, хоч сьогодні нема відкритого переслідування нашої Церкви, ми маємо інший вид мучеництва: піти проти течії суспільства, бути моральною людиною, мати час для інших.
”Мученик живе коротку мить життя, а вічність проводить біля Бога. Ми прагнемо щасливої вічності і просимо наших новомученників про опіку на дорозі до неї”, – додав на завершення архиєрей.