Всього у цьогорічному Соборі взяло участь близько 90 осіб.
Собор розпочався з Божественної Літургії у Єпархіальному домі у Венсені, після якої канцлер єпархії о. Юрій Лещинський зачитав декрет про скликання Собору.
На початку до делегатів звернувся Патріарх Святослав. Він заохотив до пошуків відповідей на виклики в сучасних умовах: «Хочу вам побажати, справді, того нового погляду. Хочу побажати, щоб ви, будучи просвіченими благодаттю Святого Духа, поглянули новими очима, свіжим поглядом на душпастирство, на життя наших громад та на наших вірних, на Людину — як вона мається, як вона почувається в новітніх обставинах. І тим новим, свіжим поглядом могли знайти нові, щоразу ефективніші відповіді на ті виклики, які ставить перед Церквою, перед кожною віруючою людиною, перед людством та нова культура — посткоронавірусна, що народжується на наших очах».
Першим доповідачем Собору став отець Любомир Яворський, патріарший економ та голова Антикризового центру УГКЦ. Отець Любомир поділився тим, як УГКЦ в Україні відповідала на виклики пандемії коронавірусу, розповів про створення Антикризового центру та його діяльність.
На завершення першого дня відбувся круглий стіл «Свідчення з різних частин єпархії, як люди переживали карантин. Життя в час пандемії». Четверо доповідачів з Бельгії, Франції та Швейцарії поділилися своїм досвідом переживання пандемії у трьох вимірах — особисто-домашньому, соціальному та духовно-парафіяльному. Круглий стіл згодом переріс у дискусію, де всі охочі могли висловитися та поділитися своїми переживаннями в час пандемії. Модерував перший день Собору отець Михайло Романюк, протосинкел єпархії Святого Володимира Великого в Парижі.
Другий день Собору розпочався о 10-й годині духовним словом ієромонаха Луки Михайловича про радість.
«Найбільший дар, який ми отримуємо від Христа — це радіти. І Христос заохочує нас, щоб ми раділи. Також Павло в Посланні до филип’ян каже: "Браття, радуйтеся! Знову кажу вам — радуйтеся!". Ще і ще радійте. Шукайте можливості для радості. Шукайте також людей, які є радісними, бо це проповідь, яка інколи не має слова, але може нам дати таку обнадійливу підтримку».
Після слова о. Луки всі присутні були поділені на групи обговорення. Завданням кожної було представити три пропозиції, як можна покращити служіння Церкви під час пандемії. Після 50 хвилин дискусій делегати кожної з десяти груп представили свої ідеї. Велика частина пропозицій та побажань стосувалася домашньої молитви, Церкви у віртуальному просторі та моральної й психологічної підтримки в час суворих обмежень. Після презентацій відбулася також коротка дискусія, модератором якої виступив о. Юрій Лещинський.
Друга частина другого дня Собору розпочалася з духовного слова митрополита Бориса Ґудзяка, попереднього єпарха Паризької єпархії, а тепер глави Філадельфійської митрополії.
«Сьогодні нам треба зосередитися на основному: мати в Бога Отця правдивого батька. Вміти сказати "Ава, Отче". Зрозуміти, чому нам тяжко, можливо, через досвід єпископів, яких ми мали, чи священників, чи наставників, чи батьків… Чому я маю проблему дійсно бачити Батька і бути в домі Отця? Бути в домі Небесного Отця, до якого Він кличе. Зрозуміти своє ототожнення з Христом», — наголосив митрополит.
Після промови митрополита та перед останнім словом запрошеного доповідача, о. Натанаїла Гарасима, ЧСВВ, голови єпархіальних комісій прозвітували про свою діяльність за останній рік, що був наповнений численними онлайн-зустрічами, семінарами та конференціями.
На закінчення цьогорічного Собору делегати почули інформацію про стан виконання Душпастирського плану єпархії, про її фінансовий стан та затвердили делегатів на наступний Патріарший Собор.
Завершився Собор Божественною Літургією з Єпархіального дому у Венсені, що її провадив владика Гліб Лончина, а співслужили о. Роман Остап’юк та о. Василь Пурій.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
Розробка сайту