Розмова про культуру і християнство за участю Глави УГКЦ відбулася в межах мистецького проєкту «Леся Українка: 150 імен», який цими днями проходить в Українському домі в Києві (вул. Хрещатик, 2).
У понад годинній розмові, поряд з іншими темами, Блаженніший Святослав звернув увагу слухачів на твір «Неофіт», який, на його переконання, був спаплюжений радянською комуністичною ідеологією. Проте цей твір, за його словами, заслуговує на ширше і глибше прочитання.
«Той, хто дивиться вузько на твір "Неофіт", бачить бунтівника проти рабства. А для того щоб зрозуміти меседж Лесі, треба подивитися на весь твір. Якщо поставити образ Неофіта у діалог з іншими героями, тоді побачимо цілісність твору, а саме – як раб бунтується проти рабства і хоче використати християнську Церкву як інструмент у реструктуризації тогочасного суспільства. Його єдина мета – побудувати рай тут, на землі», – зазначив він.
З іншого боку, додав Блаженніший Святослав, ми бачимо християнську спільноту в катакомбах, що є унікальним місцем, у яке поетеса поставила розмову. Катакомби, як пояснив Предстоятель, є місцем, де сплять люди в надії на воскресіння. Це символ вічності в часі. Там люди сплять в очікуванні воскресіння.
«Є категорія людей, яка не має свого місця у суспільстві. Неофіт закликає не ховатися навіть у катакомбах. Він провокує зайнятися правильним перетворенням того суспільства», – пояснює Блаженніший Святослав.
За його словами, філософи недаремно пояснювали світ і прагнули його змінити. Насправді, це християнський меседж, бо Христос каже: «Ви – сіль землі, ви – світло світу».
«Якщо християни усувають себе від перетворення світу, то вони стають подібними до дріжджів, яких не поклали в тісто. Що роблять такі дріжджі? Пропадають. Якщо Церква себе відокремлює і абстрагує від реальних проблем людей, тоді вона грішить гностичною єрессю, бо стає надто духовною. Вона стає понад процесами і не хоче бруднити своїх рук», – зауважує Глава УГКЦ.
Архиєрей додав, що такого типу християнське сприйняття людиною проблем Папа Франциск дуже критикує. Адже, як пояснив, інколи треба собі руки забруднити, щоб допомогти тому, хто цього потребує.
«Дияконія – служіння потребуючому – це один з основних елементів християнського життя. Євангелізація культури в сучасному богословському сенсі означає наповнення світу вічними цінностями. Бо, в іншому випадку, ми світ критикуємо, але зовсім його не перемінюємо і не будуємо», – переконаний Отець і Глава УГКЦ.
«На піку переслідування завжди хочеться спастися, вийняти себе з цього суспільства. Леся, описуючи такі зіткнення, хоче сказати нам, християнам, щось більше: "Ви не можете закритися у своїх храмах і там побожно з кадилом тільки звершувати богослужіння. Ви маєте наповнювати наше суспільство принципами справедливої побудови ладу. Християнство сьогодні повинне щось сказати сучасній Україні, яка вмирає за свою свободу: "Для того щоб змінити суспільство, необхідно самому стати іншим"», – підкреслив духовний лідер українців.
«Завжди необхідно розуміти, що, хоч би ким ти був – сенатором чи рабовласником, якщо не позбувся зла, то ти є рабом», – додав Глава УГКЦ.
Читати також: Глава УГКЦ з нагоди 150-річного ювілею Лесі Українки: «Наше завдання – наблизити її постать до кожного українця»
Пригадуємо, що 25 лютого 2021 року в Україні на державному рівні відзначається 150-й ювілей від дня народження Лесі Українки. З цієї нагоди в Українському домі реалізовується мистецький проєкт «Леся Українка: 150 імен», який триватиме до 8 березня 2021 року.
Департамент інформації УГКЦ,
фото: о. Тарас Жеплінський
Розробка сайту