Проповідник відзначив, що ця неділя, яка називається Сиропусною, впроваджує нас у духовну мандрівку Великого посту – часу, коли ми покликані чинити діла покаяння, коли ми покликані зосередити нашу увагу не на зовнішній дійсності. Глава Церкви просить нас у діалозі з Богом обмірковувати всі наші наміри й вчинки і задати собі два фундаментальних питання: чому і задля чого я роблю певний вчинок, беруся до якоїсь справи? «Бо часом навіть найкраща річ може бути сфальшована, опоганена невластивим наміром. І ось ми чуємо сьогодні в Євангелії про те, що коли людина чинить добрі діла: постить, молиться лише про людське око, аби люди бачили її побожність і аскетизм, тоді, властиво, вона є лицеміром. Вона не знає справжнього релігійного змісту, християнського життя», – сказав він.
Під час Великого посту ми завжди намагаємося відвернути власну увагу від усього того, що краде нас у самих себе, забирає наш час, відмовляємося від розваг, приємностей з однією метою – зосередитися на духовному житті. Цю подорож святий Августин описує в такий спосіб: від зовнішнього – до внутрішнього, від нижнього – до вишнього.
«Хто ніколи не постив, – вважає духовний лідер, – хто ніколи не мандрував усередину самого себе, хто ніколи не зумів у глибині свого серця піднятися від нижнього до вищого мотиву, змісту свого життя, той живе у світі ілюзій, незнання самого себе, таємниці не тільки про Божу присутність, а про самого себе».
Тож Блаженніший Святослав запросив усіх вірних Церкви зробити перший крок у тій мандрівці і відтак не задля людського ока та похвали чинити діла покути й милосердя, а саме для того, щоб усе своє життя, усі його глибинні виміри принести перед Боже обличчя. І Отець, який бачить таємне, воздасть нам явно.
Як перший крок у цій мандрівці, Глава Церкви радить, щоби ззовні ввійти в себе на християнському аскетичному шляху, здійснити акт прощення. Тому цей день називається ще неділею Всепрощення. Ісус Христос сьогодні каже нам: «Якщо ви не простите людям провини їхні, то і Отець ваш Небесний не простить вам».
Чому таким важливим є цей перший крок? Бо цей біль, ця кривда, сковуючи нас ланцюгами ненависті і нездатності простити, не пускає нас у духовну мандрівку до Божого обличчя. «Той, – наголошує проповідник, – хто здатний простити, не тільки може перемогти свого кривдника, а й звільняється для подорожі. Тому так важливо, щоб сьогодні ми пригадали тих, хто нас скривдив, і спробували розв'язати вузли з тим, хто нас зранив».
«Простіть тій особі, – закликав він, – помоліться за неї, і тоді зможете зробити крок у глибину власного духовного світу. Там, на глибині, вас чекає справжній скарб, яким є сам Господь. Той скарб ні міль не точить, ні іржа не нищить. Там, на глибині свого серця, ви зустрінете люблячого, милосердного, вічного Бога, який готовий вас обійняти і наповнити своїм світлом. І тоді, справді, людина, яка мандрує дорогою Великого посту, не має чого сумувати. Її обличчя завжди сяє світлом. Бо вона випромінює світло того Господа, якого бачить у глибині свого серця».
Насамкінець проповіді Блаженніший Святослав побажав усім вірним та людям доброї волі світлої і радісної мандрівки під час Великого посту. «Не змарнуйте його, бо піст є особливим часом спілкування і зближення між Богом і людиною», – закликав він.
Департамент інформації УГКЦ,
фото: Олександр Савранський
Розробка сайту