На початку своєї проповіді Стрийський єпарх зазначив, що слова апостола Павла про воскресіння [на похороні читався уривок із Першого послання апостола Павла до коринтян 15, 39–45 – ред.] сьогодні в особливий спосіб торкаються кожного з нас, коли стаємо перед миттю прощання. Бог покликав до себе свою слугу – новопреставлену Віру. Цей факт смерті, який торкається кожного з нас, завжди змушує нас задуматися над цінністю і величчю життя.
«Бог, який створив людину для життя, – каже владика Тарас, – не хотів її знищення. Смерть – наслідок гріха. Навіть тоді, коли смерть хотіла пролунати в житті людини як останнє слово, у цей момент Бог вступив у цю трагедію людини, щоби Своєю смертю і воскресінням з останнього слова зробити перше – слово вічного життя, щоб наповнити його новим змістом».
«Але вічне життя не починається зі смерті. Воно починається тоді, коли людина народжується тілом від води і Духа Святого в новому хрещенні. Тому так важливо, щоб час життя на цій землі був позначений вічністю», – наголосив архиєрей.
За його словами, перед нами це таїнство віри відкривається у словах останнього речення Символу віри: «Очікую воскресіння мертвих і життя майбутнього віку».
На переконання владики Тараса, саме з вірою у воскресіння мертвих сьогодні зібралися усі присутні, щоби провести в останню дорогу до місця вічного спочинку слугу Божу Віру. «Провести дружину, матір, сестру, котра своїм життям дала ясне свідоцтво своєї гідності, до котрої Бог її кликав щомиті як матір, як дружину, як сестру, як християнку. Долаючи всі обставини часу та місця, і в радості, і в горі, і в терпеливості, і в усмішці залишилася вірною Богові, даючи яскраве свідоцтво віри, у котрій витривала до кінця», – зазначив він.
«Богові це життя так сподобалося, що Він сподобив її стати матір’ю Глави Церкви Блаженнішого Святослава. Не тільки дати йому життя тіла, але й віри. Тому сьогодні її материнство долає межу її родини і стає багатством та даром для цілої Церкви», – наголосив проповідник.
За його словами, сьогодні вся Українська Греко-Католицька Церква стоїть у спільній молитві, супроводжуючи її душу на дорозі до вічності, в обійми безконечного Божого милосердя. «Супроводжує її і молитвою вдячності за цей дар життя, з котрого Господь видобув так багато полум’я любові до Бога, України, народу, що нам тільки залишається просити, щоби Він кожному з нас із цього вогню любові дарував іскорку як пам’ять, як глибоке упімлення про те, яким великим даром є людське життя, яке Він дає і тим найменшим, через яких Бог творить у світі свою славу», – сказав єпарх Стрийський.
«Життя людини переповнене зустрічами й розлуками, але серед останніх найкращі ті, які починаються словами: «До побачення». Сьогодні ми, скріплені вірою у воскресіння, проводжаючи своїми молитвами слугу Божу Віру до місця її спочинку, теж хочемо сказати спільно у вірі ці слова: "До побачення в небі"», – зазначив на завершення владика Тарас Сеньків.
Пригадуємо, що п. Віра Шевчук, мати Глави УГКЦ, відійшла у вічність 12 квітня 2021 року внаслідок важкої недуги на 74-му році життя. Сьогодні у Стрию відбувається її похорон.
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту