Сьогодні, стоячи у храмі, приготовляємося до святкування Великого четверга. Я пригадую, що у каплиці семінарії Святого Василія Великого у Стемфорді був чудовий напис, який говорив: «Дорогий отче, коли служиш цю Божественну Літургію, служи її як першу, останню й єдину Божественну Літургію, яку ще зможеш служити». Які глибокі слова! Особливо для нас цього року. Після повного року боротьби із пандемією Covid-19, служіння Великого четверга цього року буде особливе, адже зможемо служити у присутності наших вірних.
Але також нам потрібно пам’ятати про те, що Божественна Літургія як дар від Бога є, перш за все, даром любові. Любов дарує життя. Життя споконвіку було спрямоване на те, щоб ми творили спільноту разом із Богом. Однак, історія спасіння говорить нам про вигнання людського роду із Раю і лише Христос повертає нам цю радість. Для нас на землі найкращим прообразом цієї дії є служіння Божественної Літургії.
Я надіюся, що ви також знаєте про те, що події Великого четверга — це радість цієї кімнати зустрічі Христа із апостолами, її світлості, але це також і Юда, який задумує зраду Христа. Тому я би просив сьогодні нас усіх задуматися над нашим священством.
Пам’ятайте, що у день свячень владика поклав на наші руки частицю і промовив до нас такі слова: «Прийми цей завдаток Церкви і неси його непошкодженим ціле своє життя до останнього твого віддиху, бо Господь Ісус Христос питатиме про це у часі другого і славного, і страшного Свого пришестя».
Я надіюся, що кожен із нас зможе прийти перед обличчя Ісуса Христа і з радістю принести дари нашого священства, плоди нашої праці у винограднику Христовому.
Бажаю Вам радісного Дня Євхаристії і священства і радості від входу у Пасхальне тридення!
† Богдан Данило,
єпарх Пармський та
Голова Патріаршої комісії у справах духовенства
Розробка сайту