Пан Василь Костицький, академік Національної академії правових наук України, виголосив доповідь про роль Церкви та релігійних організацій у співпраці громадянського суспільства і держави.
Він підкреслив, що громадянське суспільство України є не тільки національним, а й глобальним: «Не кожному народові вдалося сформувати громадянське суспільство, бо для цього треба мати паритет з державою, а держава, традиційно, старалася бути над громадянським суспільством. Але в рамках Північно-Американської, Європейської цивілізації, до якої ми належимо, глобальне громадянське суспільство [в Україні. – Ред.] виникло», – зазначив академік Національної академії правових наук України.
Серед факторів, які визначили виникнення такого суспільства, крім Інтернету, діяльності міжнародних організацій, можливості світового захисту прав і свобод людини, наявності громадських організацій тощо, доповідач назвав передусім Церкву і віру: «Бо незалежно від того, чи мова йде про християн, чи про юдеїв, мусульман чи буддистів, усі ми знаємо, віримо, пам’ятаємо про Всевишнього як Творця, який створив і людину, і світ», – сказав він.
Відтак п. Василь Костицький заявив, що він не згоден з тими, хто вважає, що громадянське суспільство складається тільки з влади, бізнесу та недержавних громадських організацій. «У цьому переліку немає місця для Церкви. А Церква, яка не може бути вписана в жоден із названих критеріїв, виступає окремим елементом громадянського суспільства і дуже активним», – наголосив академік.
На його переконання, Церква – це не тільки духовенство чи величні споруди, а передусім вірні. Представляючи 95 відсотків усіх релігійних організацій в Україні, Всеукраїнська рада Церков і релігійних організацій, каже професор Костецький, є сьогодні повноважним представником усього українського народу.
У доповіді про підсумки співпраці та шляхи розвитку відносин між ВРЦіРО та науковою спільнотою України п. Людмила Филипович наголосила на тому, що після здобуття Незалежності і становлення української державності вивчення багатоманіття релігійного життя України та міжконфесійних відносин було важливим напрямком роботи науковців. Ініціатива створення у 1996 році Ради Церков на цьому ґрунті, як майданчика для міжконфесійного, міжцерковного і міжрелігійного діалогу в Україні, звернула увагу релігієзнавець, виходила саме від наукового співтовариства.
«Українські науковці запропонували будувати державно-церковні відносини на основі партнерства, відмовившись від московської протекціоністської патроністської моделі, – підкреслила Людмила Филипович. – А вивчення і використання світового досвіду міжконфесійного спілкування та взаємин Церкви і держави дозволило уникнути цілої низки проблем у релігійній сфері. Ми зрозуміли, що найкращий метод вивчення релігії – це включене спостереження, тому наукова спільнота має робочі відносини майже з усіма конфесіями».
Для подальшого розвитку цієї співпраці Людмила Филипович бачить необхідність зустрічі науковців та ВРЦіРО і підписання офіційної угоди – «щоб ця робота була консолідованою, мала чітку мету, і щоб ми цю мету реалізували у своїй спільній діяльності».
Читайте також: «Ми хочемо спільно послужити українському народові», – Блаженніший Святослав на конференції з нагоди 25-річчя ВРЦіРО
Пригадуємо, що у 2021 році ВРЦіРО відзначає 25 років від свого заснування. З цієї нагоди, у Києві відбувається низка заходів, одним з яких є наукова конференція «Роль і місія Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій у встановленні громадянського суспільства та української державності».
Фото з першої частини конференції тут.
Департамент інформації УГКЦ