Насамперед Глава Церкви підкреслив, що, слухаючи читання Євангелія у храмі, ми щоразу чуємо голос живого Бога, який промовляє до нас. Предстоятель розтлумачив розповідь сьогоднішнього Євангелія, у якому йдеться про наказ Христа своїм учням вийти вночі на середину Генезаретського озера, котре, на його думку, є іконою життя Церкви, світу і кожної людини в сучасних обставинах.
«В обставинах, у яких сьогодні чуємо опис цієї події, море означає образ смерті та небезпеки, які чигають на кожну людину, – зазначив він і пояснив: – І ось Христос у четвертій сторожі, майже над ранком, коли, мабуть, сили учнів вичерпувалися, починає іти до них по морю. Іти по морю – це дивний образ Бога, який панує над хаосом. Христос тут представляє себе як Бога, у руках якого лежить доля всесвіту. Це Бог, який є джерелом життя серед смерті та сили серед безсилля».
За словами Глави Церкви, самовпевнена людина, яка надіється тільки на власні сили і думає, що самотужки може уникнути зла і смерті й пройти по воді над злом цього світу, приречена на досвід Петра – потопати. Адже Петро в певний момент відвернув погляд від Христа і поклав надію на власні сили. Але потім знову звернув очі до Бога, у якому є спасіння, і це стало моментом навернення. «Христос простягає руку апостолові, підіймає його, дає йому можливість робити неможливе – тримаючи за руку живого Бога, крокувати морем до човна», – додав архиєрей.
Проповідник пояснив, що ця історія не тільки про Петра і учнів, а й про кожну людину, яка шукає точку опори у своєму житті.
«Чи це можливо – бути християнином у сучасному світі? Чи це можливо – жити серед гріха і не стати грішником? Чи це можливо – не втопитися у розбурханому житейському морі наших часів? – запитує Глава Церкви і відповідає: – Для того щоб пройти цим морем, треба ставити перед собою високу і вічну мету. Можна все в житті пережити і подолати, якщо бачити перед собою живого Бога, який є метою людського життя».
На його переконання, Христос приходить до нас для того, щоб подати руку своєї допомоги. Він хоче, щоб ми крокували хвилями житейського моря, тримаючи Його за руку. Коли ми йдемо з Ним, то можемо чинити неможливе. Тому Христос дає нам, здавалося б, неможливі для виконання завдання, але Він водночас є гарантом нашого успіху.
Блаженніший Святослав звернув увагу, що цими днями ми готуємося святкувати 30-ту річницю відновлення незалежності Української Держави.
«Ми розуміємо, що дар вільної України – це Божий дар нам, українцям, у сучасному світі – разом із Ним іти по воді, крокувати розбурханими хвилями сучасного житейського моря», – переконаний Предстоятель.
За його словами, ми здатні до державотворення лише тоді, коли бачимо перед собою спільну, але високу мету, задля якої жертвували своїм життям кращі сини і доньки українського народу, починаючи з княжих часів і аж до сьогодення, до неоголошеної і незакінченої війни на Донбасі.
«Нас, український новозавітній Божий люд, Христос кличе: ходи, вийди, не бійся! Щоразу, коли українці бачать, вірять у Бога, який їх кличе, вони здатні звершувати неможливе. Здатні перемагати в боротьбі навіть тоді, коли Господь Бог нас кличе повстати проти зла так, як Давид повстав проти Голіафа і переміг силою Божою», – сказав проповідник.
На його переконання, лише тоді Україна буде мати шанс і надію на успіх, коли будуватиме своє державне життя на твердій основі Божих заповідей, а Божий закон покладе в основу своєї мандрівки сучасним розбурханим світом.
«Тому ми так молимося сьогодні за нашу державу, за провідників нашого народу, за нас самих, – пояснив духовний лідер українців і побажав: – Нехай сьогоднішнє Боже слово буде для нас надією, запорукою нашого успіху, пророцтвом про нашу перемогу. Бо лише в Бозі є наша сила, наша надія, наша радість, наш шанс на успіх. Лише в Ньому є наше життя і спасіння».
Більше фото з Літургії – тут.
Департамент інформації УГКЦ,
фото: Олександр Савранський
Розробка сайту