Як живуть ці діти, яку отримують опіку, яке виховання? Часто це «технічне» виховання, вважає керівник соціального відділу. А отже, українські сироти нерідко позбавлені атмосфери любові. І в майбутньому вони навряд чи самі зможуть бути добрими батьками.
Відзначення Дня усиновлення якраз і спрямоване на те, щоб звернути увагу суспільства на проблему сиріт.
Цього року, сказав о. Андрій, укотре порушується питання про приєднання України до Гаазької конвенції, яка регулює питання міждержавного усиновлення. Таке усиновлення в Україні практикується й зараз. «І не треба очікувати, що приєднання до Гаазької конвенції спричинить якусь лавину всиновлень іноземцями», - вважає керівник відділу УГКЦ. Проблема в тому, що це питання недостатньо врегульоване.
Ми повинні скерувати наші зусилля на національне всиновлення, переконаний він, щоб наші діти залишалися в нас і отримували опіку у своїй державі. «Але якщо вони не можуть отримати опіки у своїй країні, - сказав о. Андрій, - то ми не маємо права позбавляти їх батьківського тепла за межами України. Бо це часто неповносправні діти, які живуть у тяжких умовах. Насамперед це має нас лякати – а не те, що вони поїдуть за кордон».
Відзначення Дня усиновлення передбачено Указом Президента України від 2008 року. Дату 30 вересня обрано невипадково: це день Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії.
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту