Людина відчуває необхідність захистити себе від своєї спотвореної злом уяви. Вона вперше відчуває страх.
Людина відчуває необхідність захистити себе від своєї спотвореної злом уяви. Вона вперше відчуває страх - страх перед спотвореним злом образом Бога, страх перед глибокими змінами в розумінні себе та Творця, страх перед відчуттям провини, страх перед відчуттям завершеності, адже стан первинної гармонії залишився в минулому, зрештою, в людській свідомості народилось минуле - те, що було, минуло і вже не повернеться...