Сльози жалю за власні гріхи..., саме ці сльози, як колись води Хрещення, очищають людське серце та стають джерелом нового життя.
Коли людина визнає власний гріх, коли за допомогою Божої благодаті бачить усю потворність і жорстокість зла, яке всіляко намагається замешкати у її серці, в душу приходить весна. Покаяння - це пора цвітіння. Сльози жалю за власні гріхи, за всі образи, які людина завдає безмежно та безумовно люблячому її Творцеві, саме ці сльози, як колись води Хрещення, очищають людське серце та стають джерелом нового життя, життя справді нової якості.