Про це сказав Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав в ефірі Першого національного каналу в рамках проекту «Шептицький: розсекречена історія» 29 липня.
За словами Глави УГКЦ, в усіх складних ситуаціях митрополит Андрей намагався проповідувати моральний Божий закон, навіть тоді, коли посилав капеланів у різні військові формування: «Він це робив для того, щоб священики серед своїх людей були проповідниками Божого морального закону».
На думку Блаженнішого Святослава, послання владики Андрея «Не убий» до нацистської верхівки є дуже цікавим. У контексті Другої світової війни цей лист скерований був і до українських політиків. Там чітко сказано, що політичні мотиви не звільняють від цієї Божої заповіді. «Політичне вбивство такий же злочин, як й інші види вбивства. Митрополит також це слово звертає і до своїх людей, бо він, як пастир, був надзвичайно стурбований тим, що українці втягнуті у смертельний гріховний вир вбивства», - пояснив мовець. Як відомо, католицьке богослов’я вчить, що гріх вбивства карається малою екскомунікою, тобто відлученням від Церкви.
Тож митрополит Андрей, вів далі Предстоятель УГКЦ, під час Другої світової війни збирає Львівські архиєпархіальні собори, на яких разом із духовенством розмірковує, як вберегти греко-католиків від спокуси вбивства і як лікувати тих, хто потрапив у цей гріх. «Ось тут і простежується логіка присутності капеланів в УПА, у дивізії «Галичина» чи інша душпастирська присутність українського духовенства серед народу», - додав він.
Верховний Архиєпископ УГКЦ зазначив, що, за твердженням євреїв, митрополит Андрей був єдиним католицьким ієрархом в Європі, який відкрито виступив проти вбивства євреїв. Тож Парламент Канади урочисто визнав його геройські чесноти, зокрема через урятування євреїв під час Голокосту. «Цікаво, коли за це рішення одноголосно проголосували, то весь Канадський парламент встав і оплесками вітав делегацію ВРЦіРО», - пригадав архиєрей.
Розмірковуючи про постать Великого митрополита, Блаженніший Святослав сказав, що історія українських княжих родів була дуже складною. Ті княжі роди, що попали під вплив Московського царства, зрусифікувалися, а котрі потрапили в культурну і релігійну орбіту Речі Посполитої, відчужилися від свого народу і сполонізувалися. Це був стан народу протягом багатьох століть. «Митрополит Андрей, як європейський аристократ, походячи із древнього українського роду, у певний момент відчув голос, який його кликав назад, до свого народу. Навіть більше, він збирав скарби культури українського народу. Усе те, що свідчило про матеріальну високу культуру українців у той час, коли науковці заперечували чи не мали сміливості говорити про існування українського народу, він дарував Україні, - розповів Глава і Отець УГКЦ. - Цей акт дарування колосального скарбу українському народові – факт народотворчості. Цим він визнавав, що є такий народ, який має право на своє існування, і він повертає йому його культуру і його гідність».
«Бути наступником такої людини є велика благодать і одночасно виклик, - поділився Блаженніший Святослав. – Адже митрополит був людиною світового масштабу. І український народ, і УГКЦ вже переживали подібний період глобалізації, який зараз знову є. Це було наприкінці XIX – початку XX століття. На це були різні причини. Найперше, великі хвилі української еміграції. Саме тоді він відчув себе Главою глобальної Церкви. Своїй екуменічній ідеї він посвятив своє життя».
Тут Предстоятель УГКЦ пригадав, як після лютневої революції владика Андрей поїхав до Санкт-Петербурга, де мав зустріч із російської інтелігенцією. Тоді ж тимчасовий уряд Росії фактично визнав УГКЦ в Росії. Відомо, як він говорив від імені українського народу під час т. зв. зустрічі Ліги націй, яка ділила карту Європи після Першої світової війни. «Властиво, не було нікого іншого, хто б промовив від імені народу, якого позбавили своєї держави, на таких подіях світового рівня. Тож, як бачимо, митрополит Андрей був велетнем не тільки в інтелектуальному плані. Це людина, яка збагнула фундаменти, на яких можна консолідувати український народ», - зауважив Блаженніший Святослав.
Наприкінці Глава Церкви запропонував пригадати відомий твір владики Андрея «Як будувати рідну хату». «Цей твір написаний тоді, коли горіла українська хата під час Другої світової війни. У ньому автор наголошував на важливості внутрішньої єдності. Український народ повинен відкрити для себе не лише постать митрополита, а й ту дорогу до свободи, яку він нам вказує», - завершив він.
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту