Настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці – отець Петро Креніцький.
– Я тут не знав нікого, але молився: Господи, хто в цьому місці не знає Тебе, хто готовий прийняти Тебе, я так би хотів говорити тим людям про Тебе, помогти віднайти Тебе. Поможи, щоб наші стежини зійшлися і щоб я міг свідчити. І так дивом Господь посилав тут людей, – розповідає священик.
При парафії є чоловіча спільнота. До спільноти входять чоловіки з парафії. Вони допомагати церкві будувати, ремонтувати… Тобто виконують усю чоловічу господарську роботу. Деякі хлопці з парафії служать в АТО. За них тут моляться щодня.
Приходили люди просити їсти. І на парафії отець організував харчування. Доводиться готувати багато, адже за один раз може прийти і 40-50 людей.
– Люди дізнаються, що тут можна поїсти і приходять, ще й своїх знайомих приводять. – розповідає парафіянка Ганна Денисенко, яка допомагає готувати обід.
– Ще і добавку просять, – додає пані Ганна.
Продукти на обід жертвують інші парафіяни, які мають кращі матеріальні можливості. Передають продукти і вірні Церкви із Закарпаття, де раніше служив отець Петро.
При парафії є житлова прибудова, де весь час хтось мешкає. Хлопець Ілля Пающик, який раніше був наркозалежним, зараз живе тут і дякує, що «Бог привів його саме сюди».
Приходять сюди і чоловіки, які вийшли з ув’язнення.
– Для мене це така добра школа – учитися жити з духовно пораненими людьми. Ми тут як одна сім’я. Я називаю нас «сімейка», – розповідає священик.
Тут люди не знають традиції церковного співу, тому під час Богослужіння співають усі. Так вони себе відчують співслужителями у Літургії.
У кінці Богослужіння отець Петро кожному, хто молився разом із ним у храмі, тисне руку. Потискають руки і одне одному парафіяни.
Діє при парафії і жіноча спільнота «Матері в молитві».
Влітку священик організовує літній християнський табір у селі Приморськ для дітей у співпраці з селезіанськими аніматорами… Щороку парафія організовує прощу до чудотворної ікони Сніжної Богородиці (с. Снігурівка Запорізької області).
Департамент інформації УГКЦ