Як розповів представник Папи в Україні в коментарі для «Живого телебачення», поїздка в Донецьк — це була його друга подорож на Схід України. Перший раз він відвідав прифронтові міста. Цього разу окуповану територію. «Там ситуація є набагато важчою з точки зору структур, до яких можуть мати доступ громадяни, - сказав він. - Руйнування є набагато масштабнішими. Але насамперед є високий рівень безробіття та набагато вищі ціни на життя. А ще й до того, багато з тих, хто є у працездатному віці, виїхав звідти. А отже, особи найслабші, найбільш вразливі опинилися перед неможливістю отримати допомогу. І це пояснює також ці постійні процесії людей через блокпости, які намагаються перейти на другий бік, щоб отримати пенсії, а також, щоб придбати речі першої необхідності, які тут коштують дешевше».
Апостольський нунцій відзначив, що дуже важко дивитися на літніх людей, які стоять на пропускному пункті під дощем і намагаються перетнути так званий кордон з окупованою і неокупованою територією України, щоб купити собі дешевших продуктів та взяти свою пенсію. І умови, в яких вони проживають, надзвичайно складні та принизливі.
За його словами, коли був у Донецьку, то не мав зустрічі з владою. «Я був лише у церкві, тому що це був день святкування Пасхи для римо-католиків, а потім я відвідав головну церкву греко-католиків, у тому самому ж місті. Отже, можу сказати, що я мав звичайні контакти з людьми, тому що оточення це дозволяло, це були звичайні люди, не обрані і не спеціально відібрані. Це є перевагою Апостольських Нунціїв порівняно до інших Послів, бо ми можемо з більшою легкістю встановити контакт з простими людьми», — розповів Архиєпископ.
На його думку, всі люди мають почуття глибоких труднощів через атмосферу, яка склалася в тих умовах: «Можна зауважити більшу легкість для римо-католиків, ніж для греко-католиків. Другим живеться важче з культурних та політичних причин, які нам відомі. Греко-католики загалом мають священиків, родини яких походять з Західної України. А отже, це викликає потребу постійних пересувань, пов’язаних зі ще більшими труднощами».
Підсумовуючи свою поїздку, Апостольський нунцій зауважив: «Там існує неймовірне страждання, про яке ніхто не говорить. І щодо якого робиться набагато менше, ніж можна було би зробити. З боку усіх сторін. І ці люди відчувають себе справді покинутими. Інше враження: бідні стають взагалі злиденними, а є деякі, які стають дуже багатими завдяки цій війні. Війна – для когось це великий бізнес».
Розробка сайту