Такими словами розпочав проповідь Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 23 липня у Ждині (Польща) з нагоди відзначення 70-річчя акції «Вісла» на «Ватряному полі». Додамо, Глава Церкви тут освятив камінь під будівництво «Ватряної церкви» Святого преподобного Антонія, київського печерника.
За словами проповідника, в недільному Євангелію ми бачимо Ісуса Христа, який зближається до людини, яка за ним плаче, яка чекає зцілення. «У Святому Письмі ми бачимо образ Бога, який спішить до людини. Наш Бог – не є Богом замкненим самим у собі. Бог – світло і в нього жодної темряви немає, – пояснив він. – У своєму Синові Єдинородному Господь Бог звертає до нас своє відвічне Слово. Бог не є безмовним, не є німим, коли бачить біль людини і чує її голос та прохання про допомогу. Він посилає своє Слово. Він сам стає Словом. Христос – Слово Отця, яке скероване до кожного з нас».
Блаженніший Святослав наголосив, що в Євангелію йдеться про два оздоровлення. З одного боку, Господь Бог повертає зір сліпцям, які благають Його молитвою про помилування. А з другого боку, ми бачимо оздоровлення глухонімого, який був одержимий духом, що не давав йому, ані дару спілкуватися, ані дару чути. «Можна сказати, що в цих двох чудах Господь каже нам одне і теж. Він зціляє здатність людини бачити і чути Бога. Він зціляє здатність людини спілкуватися з Богом, приймати світло, яке від Бога до людини скероване, а також мати слово», – додав він. На його думку, часто так стається, що інколи ми, які бачимо й чуємо, в певний момент свого життя сліпнемо і німіємо, коли перестаємо бачити Бога і чути Його Слово. «Ми сліпнемо, коли наша злість, наші гріхи, наші пристрасті затемнюють нам очі. Ми німіємо, коли говоримо неправду, пустословимо. Замовкне людина у своїй здатності промовляти, якщо вона відокремлює себе і своє життя від Господа Бога. Але Ісус спішить назустріч, стає нашим Світлом, нашим Словом, відкриває нам здатність бачити присутність Бога між нами і чути Слово Боже, яке Він вкладає в наше вухо», – сказав проповідник.
Предстоятель УГКЦ відзначив, що в контексті 35-ї ювілейної Лемківської ватри у Ждині, яка проходить цими днями, ми повертаємося до сумних часів, коли «лемківські гори почали темніти, коли в лемківських хижах забракло світла». Бо було вигнано тих людей, які запалювали світло життя і віри на цих землях.
Він зазначив, що вчора, 22 липня, відвідав Залізничний дворець у Горлицях, з якого вивезли 11 тисяч лемків, котрі тижнями там жили і чекали, коли приїде вагон поїзда, в якому їх повезуть на заслання. «Можливо на тих місцях між нашими братами і сестрами й Ісусом Христом точилася молитва: "Ісусе, сину Давидів, помилуй нас". Але тоді, мабуть, до них поспішив наш Бог і запитав: "Чи вірите, що я можу вам це зробити?". І засвітилося світло їх віри, і вони сказали: "Так, Господи". Ми згадуємо про ці страшні дні й молимося, аби подібні речі ніколи не повторилися», – сказав Блаженніший Святослав.
«Просимо Бога, аби своєю силою і через нашу віру беріг наші землі від нової темряви і нової неправди. Просимо Його, нехай дарує нашій землі мир, а нам – силу вірити в Бога, любити свою землю, мову і культуру. Саме це, з року в рік, повертає лемків на їхню землю, як лелек, які повертаються до свого гнізда. Вони показують усьому світові, що є віруючим Божим народом, який любить свою землю та культуру», – сказав наприкінець Предстоятель Церкви.
фото о. Павла Добрянського
Департамент інформації УГКЦ