Тема для розважання у завершальній науці – прийняття випробувань, хрестів. На переконання о. Романа, у християнському розумінні прийняття не є пасивною згодою людини на те, що відбувається в її житті (фатум, доля), але чимось активним, що здатне перетворити людину. «Присутність Бога є тою дійсністю, яка до нас сьогодні промовляє. Бог є присутній. Але для того, щоби він почав говорити, зміг до нас промовити, людина має поміняти своє місце у житті, – наголосив священник. – Бо якщо на троні сидимо ми, наші бажання, уявлення, наші способи розв’язання проблем, тоді Богові є важко ввійти в місце нашого перебування і щось там зробити. Мусимо віддати першість Богові. Бо Він буде мовчати, допоки ми будемо говорити. Лише у мовчанні Бог зможе нам відповісти, порадити, допомогти».
Для унаочнення цього «парадоксу прийняття» о. Роман запропонував звернути увагу слухачів на сцену розп’яття Ісуса поміж двох розбійників, описаної євангелистом Лукою. Коментуючи поведінку двох розбійників, реколектант зауважив, що один спокушав Христа, закликаючи спасти і себе, і їх, закликав Ісуса немов би доказати Його месіанство. Ісус нічого не відповів, адже зі сторони розбійника, як зауважив о. Роман, «це був чистий егоїзм».
Інший розбійник, намагаючись повернути першому страх Божий, зумів прийняти справедливий засуд за свої вчинки, однак просив Ісуса лише згадати про нього колись, коли той прийде у Своє царство. На це прохання Ісус відповів, що не потрібно чекати на колись: «Сьогодні будеш зі мною в раю». Реколектант зауважив, що «у цьому вбачаємо парадокс Божого спасіння – той, хто перебував у кримінальному світі, котрий був серед розбійників, на момент смерті Христа входить у Царство небесне. Дуже цікаво, що Христос вводить із собою першими не праведників, не тих, хто був біля Нього, але розбійника. Розбійник, не зважаючи на безліч злих вчинків, зумів їх переосмислити… Господь допоміг йому переосмислити його життя і навіть через зло, яке існує у світі, побачити у праведнику, який невинно страждає на хресті, Бога і спастися».
З огляду на те, що наступна неділя Великого посту є Хрестопоклонною, о. д-р Роман Островський, продовжуючи науку, запропонував слухачам євангельські слова про хрест (Мк. 8, 34-9, 1). А саме священник звернув увагу на два відмінні підходи до спасіння – людський і Божий: «За людською логікою, щоби спасти себе потрібно все відкинути, не дивитися на засоби, на інших, але робити все, щоби себе швидко врятувати. Натомість Христос перевертає цю логіку. Якщо насправді хочемо спастися, потрібно бути готовими собою пожертвувати, бути готовими своє життя навіть покласти, щоби іншим допомогти». На думку о. Романа, щоби зрозуміти слова Ісуса, які відсилають нас і до вчорашніх розважань про Книгу Проповідника, – «Яка користь людині, коли здобуде світ увесь, а занапастить власну душу?» – потрібно звернутись до уривків про воскресіння.
Коментар біблійних епізодів про подорож учнів до Емаусу та поява воскреслого Ісуса апостолам біля Галилейського моря стали завершальними акордами реколекційних наук о. Романа. Він підкреслив, що навіть після трьох років перебування поруч із Христом учні залишилися при своїх уявленнях про Месію – «А ми сподівались, що це він той, хто має визволити Ізраїля» (Лк. 24, 21). Навіть коли Ісус іде поруч з ними, вони Його не бачать. Власне, наші уявлення, на думку реколектанта, дуже часто не дозволяють нам побачити Бога, який крокує поруч. Відкрите Святе Письмо є тим, що може нам у цьому допомогти: «Допоки наше Писання буде закрите, Христос буде перед нами, але ми не бачитимемо, він не зможе нам відкритися, бо наші очі будуть неготові», – застеріг священник.
На завершення о. Роман наголосив на тому, що без Бога людські зусилля не приносять плоду. Подібно, як Петрові та іншим апостолам, коли після смерті Ісуса повертаються до попереднього заняття – риболовлі, не вдається зловити нічого. Однак з Богом людські зусилля приносять щедрий плід. «Шлях посту продовжується, карантин продовжується, сили починають покидати, але не варто здаватися, бо Святе Письмо показує, що саме тоді, коли нам здаватиметься, що все закінчено, що далі рухатися немає сенсу, Господь нас підтримає. Важливо лише, щоби наші очі, закриті очі, відкрилися, щоби ми через Писання змогли побачити Господа, котрий до нас промовляє», – підсумував священник.
Додамо, що ця реколекційна наука була останньою із циклу наук о. д-ра Романа Островського. Проте великопісні реколекції онлайн продовжуватимуться. Наступного тижня (23-27 березня 2020 року) реколектантом буде диякон Даниїл Ґаладза. Трансляція із Патріаршого собору Воскресіння Христового у Києві, як звичайно, звершуватиметься «Живим телебаченням» кожного дня з понеділка по п’ятницю о 12:00. Прямий ефір можна переглянути на каналі «Живого ТБ» в мережі YouTube або сторінці «Живого ТБ» у Facebook.
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту