УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА

«Жінки, попри страх і всі небезпеки, попри камінь і сторожу, попри лють юрби, прямували до гробу», – владика Йосиф у неділю Мироносиць

03.05.2020 21:19
ГОЛОСУЮ! рейтинг ugcc.tv
0
Мабуть, у нашому житті, аби свідчити, що ми люди Пасхи і послідовники Воскреслого, ми потребуємо любові. Тільки любов може випромінювати цьому світові, що Христос «воістину воскрес». На цьому наголосив владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архиєпархії, під час проповіді на Архиєрейській Божественній Літургії у Патріаршому соборі Воскресіння ГНІХ у неділю Мироносиць.

Насамперед архиєрей зауважив, що людські переконання не завжди є фундаментом вірності та відданості людині, справі й ідеї. Лише любов може бути вповні відданою і вірною. Тільки любов може вистояти у світлі вірності перед лицем смерті, болю, кари і знущання.

Таким чином Никодим і Йосиф з Ариматеї, хоч не мали відваги стати в ряди учнів Христа, але у свій спосіб засвідчили любов.

«Сьогодні спогадуємо тих, які не з переконання, а з великої любові до Христа віддавали Йому останню шану. Ці два мужі стали перед Пилатом і попросили тіло Ісуса, визнаючи цим свою причетність до Нього. Ці два нерішучі і перелякані мужі знайшли в собі силу через призму любові до Вчителя, щоб збагатитися Його наукою. Любов Христа запалила їхні серця і вони розгорілися у важливій потребі, щоб послужити Ісусові», – пояснив проповідник.

За його словами, жінки-мироносиці, хоч здалеку спостерігали за всіма подіями, що відбувалися, були готові послужити у свій спосіб. Коли все завершилося і треба було довершити поховальний обряд, вранці купили миро і пішли до гробу.

«Жінки не знали про Воскресіння, їм ще ангел не сповістив. Проте в них горіла любов до Господа, співчуття до Матері Марії. Попри страх і всі небезпеки, попри камінь і сторожу, попри лють юрби, вони прямували до гробу», – сказав він.

«На що сподівалися? На що в таких випадках може сподіватися жінка?» – запитує єпископ-помічник Київської архиєпархії.

І відповідає: «Мабуть, сподівалися на чудо любові, на віру в те, що якось це станеться. Господь пошанує їхню відвагу. Вони вірили, що Господь на їхню відвагу відповість любов’ю».

«Вони з любові і страху бігли, щоб сповістити світові, що Він воскрес. При цьому жінки отримали меседж від ангелів: “Скажіть Його учням і Петрові”. Дуже важливими є слова “учням і Петрові”. Їх акцент у тому, що Воскресінням Господнім йому [Петрові] прощено зраду. Саме тому Господь спершу запитав: “Чи любиш Ти мене?”» – зауважив архиєрей.

«Сьогодні ми разом із мироносицями, Никодимом і Йосифом маємо видобути з єства цю любов, яка сильніша за смерть, яка перемагає смерть. Маємо спромогтися на любов, на якій базується вірність аж до кінця. Ми повинні стати «мироносицями», людьми, які приносять у світ мир через власну любов, підтримуючи її силою і благодаттю воскреслого Ісуса», – сказав владика Йосиф.

Департамент інформації УГКЦ


Медіа по темі:

Останні публікації

Популярні