У читанні з Євангелія від Марка під час Молебн. за перемогу eкраїнського війська, проведеного у каплиці Cвятого Івана Богослова при Українському католицькому університеті, звучить Слово Христа до учнів: «Майте віру в Бога. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі – двигнись і кинься у море, та не сумніватиметься у своїм серці, а віруватиме, що станеться те, що каже – буде йому так» (Мр. 11, 22-23).
У проповіді під час Молебню о. Юрій Щурко, бібліст, декан Філософсько-богословського факультету УКУ, розважає про війну як насилля і сатанинський бунт проти Божого задуму:
«Божий задум для цього світу – мир для всього творіння. Війна – найбільший жах, який може пронизати реальність людини, це бунт проти самого Бога, проти Його задуму світу, перекреслення цінності людського життя. Тому, розуміючи, що війна є наслідком духовної деградації, наслідком того, що людина відійшла від Бога, ми у цьому Молебні молимо, щоб Господь зміг погасити стріли сатанинських сил, які пронизали серця тих, хто розв’язав цю війну. Основна причина воєн – це страшне сатанинське насіння, яке пронизує серце людини, і людина перестає бути людиною».
Що робити християнам у час війни, як діяти у цих обставинах, пам’ятаючи Божі заповіді, зокрема заповідь «Не убий»? Отець Юрій пояснює: оборона і захист своєї землі, людського життя і людської гідності – наш обов’язок, бо це відновлення Божого порядку і справедливості.
«Вчення Церкви каже: участь у війні як захисті своєї землі – це оборона тими засобами, які необхідні, щоб зупинити насилля. Це і військові засоби, і волонтерське служіння, і духовний фронт. Молимося за наших братів і сестер, які у великій любові взяли на себе важкий хрест оборони нашого краю і людського життя. Молимося за всіх покривджених і зранених, за всіх, чий мозок не може прийняти це страхіття, яке впало на наші голови 24 лютого, а на сході України триває вже вісім років. Молимося за всіх наших оборонців, за всіх, хто жертвує свій час і зусилля, жертвує життям, щоб зупинити страшну рашистську агресію, яка є не лише перекресленням Божого задуму, а бунтом, зневагою і насмішкою над життям як таким. Молимося за наших воїнів у Маріуполі, які так довго тримають оборону, і це так дратує знавіснілий рашистський режим. Хай Господь знищить всіх наших ворогів, а нам дарує мир і повернення до попереднього Божого порядку».
Отець Юрій, звертаючись до книг Старого Завіту, пояснює: основою світу є Божий порядок, Божа справедливість, і призначенням людини є розпізнавання і скріплення цього порядку, повернення Божої справедливості тут, у нашому земному житті:
«Споконвічний Божий порядок старозавітні євреї окреслювали поняттям "цедака" – українською ми це перекладаємо як "праведність", або "справедливість". Старозавітні автори наголошували, що покликання людини, чи мистецтво життя, полягає в тому, щоб цей Божий порядок не тільки розпізнавати, а скріплювати, утверджувати його. Людина, яка має в собі образ і подобу Божу, з дня на день розпізнає, скріплює і захищає цей порядок, є мудрою, вона є праведною, тому що будує правильні стосунки з Богом і ближніми. Коли людина живе таким праведним життям, наслідком цього є мир. Але мир біблійний – це не тільки відсутність війни. Це щось, що робить людину щасливою, наповнює життя людини радістю служіння і спасіння».
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту