Предстоятель назвав цю подію історичною. «Ми, - сказав він, - щойно були учасниками повернення митрополита Андрея до Києва, але цим разом у його барельєфі, який ми урочисто освятили на фасаді цієї історичної будівлі».
«Цього року, - продовжив Глава УГКЦ, - багато сказано і ще буде багато сказано про те, хто такий митрополит Андрей. Але в контексті сьогоднішньої події я б хотів підкреслити, що це була людина, яка своїми думками, своїми ділами, своїми бажаннями, своїм розумом і серцем торкнулася вічності. Чому? Тому що все те, чим він жив: думаючи, діючи, бажаючи, молячись, він це робив з любою до ближнього. Не залежно від того, ким є цей ближній. Так як Господь Бог любить усіх нас, не питаючи нічого в замін. І тому він усім своїм життям міг торкнутися вічності. І ми відчуваємо, як його слова, його дух перевершує історичні межі часу й простору. І так глибоко промовляє до нас, запрошує нас нашим сьогоденням торкнутися вічного – вічного Бога. А з іншого боку, саме отим пошуком свого ближнього він міг звести з висот Божих на землю Божу мудрість».
Предстоятель розповів, що коли шукали найвлучнішу фразу, яка б могла в кількох словах виявити дух митрополита Андрея, нічого кращого не могли знайти, як його слова з молитви про Божу мудрість: «Нехай Божа мудрість поведе нас». «Гадаю, - вважає Блаженніший,- Митрополит сьогодні прийшов до нас, до стольного града Києва не для того, щоб ми роздумували про минуле чи згадувати про події столітньої давності. Ні. Він каже про щось чи когось, який може повести нас уперед. Тому він каже: нехай Божа мудрість поведе нас. І своєю постаттю і своїм духовним заповітом сьогодні вказує нам дорогу в майбутнє. Ось тому він прийшов сьогодні до Києва, щоб почати діалог, який він тут мав з членами Центральної ради, але ніколи цього діалогу з українським серцем не переривав. Навіть тоді, коли відійшов у вічність. І сьогодні він хоче з нами розмовляти…»
На відкритті пам’ятного барельєфу були присутні численне духовенство, громадські та культурні діячі, представники влади, зокрема В'ячеслав Кириленко, віце-прем’єр з гуманітарних питань, який у своєму слові відзначив, що «митрополит Андрей Шептицький не належить лише західній частині України, він не належить лише Греко-Католицькій Церкві, він належить усій Україні».
«Його робота, його служіння показують загальноукраїнське значення Митрополита», - вважає пан Кириленко.
Іван Васюник, голова Комітету із вшанування пам’яті блаженного священномученика Омеляна Ковча сказав, що майже через сто років митрополит Андрей повертається до столиці України, «в яку він так вірив, якій посвятив своє служіння у ще важчі історичні часи, аніж сьогодні».
Авторами меморіальної дошки є художник Любомир Медвідь та скульптор Іван Микитюк. За їхнім задумом, розповів пан Іван Васюник, владика Андрей постає перед нами в стані глибокого зосередження, пройнятого надзвичайною добротою, християнською благодійністю і людською гідністю великого пастиря. Іван Васюник подякував авторам, що вони вклали душу в цей барельєф.
Блаженніший Святослав сердечно подякував усім, хто допоміг виготовити цю меморіальну таблицю. Також подякував усім і кожному жертводавцям, які підтримали, щоби гідно відзначити у столиці 150-річчя Мойсея українського народу – митрополита Андрея Шептицького.
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту