На захід завітали запрошені відповідальні за душпастирство молоді в дієцезіях, а також представники християнських молодіжних організацій та рухів, а також усі охочі відвідувачі. Організатори події – Патріарша комісія у справах молоді УГКЦ та Комісія у справах душпастирства молоді РКЦ в Україні.
У своєму слові до присутніх Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав виокремив три основні питання: “Якою є Вселенська Католицька Церква у своїй турботі про молодь? Якою зараз є молодь, зокрема в рамках глобального світу? І яким сформувався образ молодіжного душпастиря, якого хоче молодь, а Церква потребує?”
“Вселенська Церква розуміє, що вона є молодою Церквою, а молодь є невіддільною складовою й великою частиною церковного тіла. Часом ми кажемо, що молодь є майбутнім Церкви. Це неправда. Молодь — теперішнє життя Церкви. І коли церковна спільнота не вміє говорити молодіжною мовою сьогодні, то завтра вона не зможе говорити до більшості своїх вірних взагалі. Отож питання молодіжного душпастирства чи опіки Церкви над молоддю є питанням нашого сьогодення, а відтак ключем до майбутнього. Церква усвідомила, що потрібно бути насамперед спільнотою, а не інституцією. Саме такої Церкви потребує молодь”, — підкреслив Предстоятель УГКЦ.
За його словами, Церква — спільнота, яка слухає. “Слухати” — це слово, яке найчастіше повторювалося на Синоді.
Окрім цього, він зазначив, що зараз молодь є надзвичайно різноманітною, динамічною, рухомою та водночас вразливою. Адже вона тепер переживає чимало викликів, серед яких еміграція, що відбувається з різних причин.
“Нерідко в такому русі молоді люди є нікому непотрібними. Молодь — надзвичайно рухома частина суспільства. У багатих країнах вона відчуває себе маргіналізованою та відкинутою. Їй нудно в таких країнах, бо вони є “зализаними” та “причесаними”. Ці суспільства бояться молодь, тому що вона вносить елемент нестабільності. Тому розвивається так звана “культура відкинення”, бо в молоді виникає відчуття, що такі суспільства її не потребують”, — зауважив очільник греко-католиків.
На його думку, молодь — є найбільш активною частиною Церкви. Молодь не те, що може, а хоче брати все більше участі в житті Церкви. І тому Святіший Отець підтримав ідею синодальності, тобто залучення молоді до прийняття важливих рішень у Церкві.
Крім того, молодь є надзвичайно релігійною. Можливо, навіть найбільш релігійною частиною суспільства, але спосіб її релігійності є інакшим. Вона бажає мати зрілих вихователів (душпастирів) і бачити у Церкві свою родину.
Предстоятель УГКЦ розповів, що зараз молоді важко робити життєво важливі рішення, наприклад, яку обрати професію, як і коли створювати сім’ю тощо. У таких моментах у молодих людей виникає страх, який паралізує.
“Молодь потребує того, хто стане поруч і допоможе не помилитися, тобто допоможе бути вільним. Адже справжня свобода — це є не лише можливість вибирати чи не вибирати. Досвід свободи є тоді, коли робиш правильний вибір, який реалізує тебе й твоє покликання та робить тебе щасливим”, — вважає Глава УГКЦ.
У своєму виступі він також порушив питання щодо поняття влади. “Зараз ми маємо надто секуляризоване поняття про владу. Влада — це є щось таке , що ми маємо над кимось як інструмент примусу. Мовляв, ти мусиш мене слухати. А чому? Бо я маю владу. Якщо в такий спосіб хто-небудь у Церкві думає про владу, яку він здійснює в ім’я Ісуса Христа, то він грішить клерикалізмом. Адже нам ніхто не дав владу над кимось. Вам дають великі завдання служіння для когось (заради чогось). З латинської “влада” — означає те, що дозволяє рости. Справжня духовна влада — це ніщо інше, як служіння для зростання іншого”, — наголосив Глава Церкви.
Наприкінці він зазначив, що є одне покликання — іти до святості, але є різні шляхи досягнення цього. Тож важливо зуміти правильно супроводжувати молодь.
“Якою ми є Церквою? Як ми можемо послужити молоді? Наскільки ви, молодіжні душпастирі, відповідаєте тим потребам?” — наостанок закликав до роздумів Блаженніший Святослав.
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту