У своїх роздумах під час богослужіння владика Венедикт зазначив: «У своєму житті ми не раз переживаємо різні труднощі і проблеми. Але не слід ставити запитання, чому ми їх маємо. Радше потрібно задумуватися над тим, для чого Бог нам їх посилає. Зміст терпінь є не в самих терпіннях, а в освяченні, до якого ведуть нас обставини нашого життя, якщо ми їх правильно розуміємо. Хресна дорога Христа була дорогою до Воскресіння. Христос розпростер на хресті свої руки, щоб обійняти все людство, яке через страждання разом з Христом іде до Воскресіння...»
Після Літургії всі присутні мали можливість вшанувати мощі св. Йосафата, які зберігаються в храмі, збудованому на його честь у Манстері, а також поцілувати хрест із вмонтованими частичками з Животворящого хреста, на якому був розп’ятий Христос. Парафіяни пригостили численних прочан смачним обідом і представили для них великопісну концертну програму, частиною якої був перегляд короткометражного фільму «Міст», який пояснює суть жертви Христа заради людства.
Незважаючи на те, що оригінально планувалося продовжити паломництво Хресною дорогою у санктуаріумі Христових Страстей у містечку Сейнт Джон, з огляду на погоду, було прийнято рішення завітати до не менш цікавого відпустового місця – монастиря отців кармелітів, що розташований навпроти нашого храму в Манстері. Окрім чудотворної статуї Матері Божої та копії чудотворної Остробрамської Богородичної ікони, цей монастир має кілька по-мистецьки виконаних з морського каменю печер з численними барельєфами чудотворних ікон Пресвятої Богородиці з усього світу. Особливо цікавими місцями є гора Голгофа з Христовим розп’яттям, з якої дуже добре видно наш храм Святого Йосафата і каплиця Гробу Господнього зі сценами «семи терпінь-мечів болю», які зазнала Пречиста Діва Марія.
Цьогорічну єпархіальну Хресну дорогу прочани розпочали від пам’ятника св. Максиміліанові Кольбе, який, будучи одним із найвидатніших місіонерів XX століття, не пошкодував віддати своє життя за одного із співв’язнів концентраційного табору Аушвіц-Освєнцім Францішека Гайовнічка, який майже через шістдесят років по тому приїжджав на відкриття пам’ятника до Манстера. Однак, як зазначив настоятель храму Святого Йосафата, о. д-р Юрій Саквук, в українському народі теж не бракувало і не бракує ісповідників віри, які віддавали і продовжують віддавати своє життя за Бога і Україну.
Цьогорічна Великопісна єпархіальна Хресна дорога була присвячена молитві за мир в Україні. Після кожної другої стації Хресної дороги прочани зачитували життєписи наших Героїв Небесної сотні та воїнів, загиблих під час війни з Росією. Зворушені до глибини душі, зігріті молитвою і сповнені вражень від відвідин нового відпустового місця, прочани повернулися до своїх домівок.
Проща стала можливою завдяки старанням громади Святого Йосафата та римо-католицької монашої спільноти отців кармелітів, з якими вже протягом останнього півроку триває активна співпраця, яка в майбутньому принесе ще багато плодів. На літо заплановано іконографічний майстер-клас і дві велелюдні прощі до Охтирської ікони Божої Матері, що знаходиться у храмі Святого Йосафата і Кармелітської чудотворної статуї Богородиці. В усіх цих та інших акціях українці греко-католики будуть брати участь разом із нашими співбратами та сестрами з Римо-Католицької Церкви.
о. д-р Юрій Саквук,
настоятель храму Святого Йосафата
Розробка сайту