Працівники пережили духовну науку, Lectio Divina, Божественну Літургію та панахиду за Блаженнішим Любомиром.
День духовної віднови відбувався в резиденції, де жив світлої пам'яті Блаженніший Любомир Гузар.
«Будинок, де жив Блаженніший Любомир, – це частина нашої церковної історії, але не тієї, що залишилася в минулому, а історії, яка має велике майбутнє, – зазначив владика Степан і додав. – Я б сказав, що він, як особа, продовжує жити серед нас, живуть його слова настанови, його думки. Навіть сама згадка про нього зігріває кожного з нас теплотою і увагою. Він був і залишається уважним до кожного з нас. Для нього дуже було важливим поняттям те, що називається Патріарша курія, бо це скелет нашої Церкви».
Як сказав у коментарі для Департамент інформації УГКЦ духовний наставник, він намагався зробити так, аби представники Курії мали можливість побути разом і мати спільний час для духовних настанов, молитви, роздумів над Божим Словом.
«День духовної віднови, реколекції ми називаємо часом зупинок у нашому житті. Кожна людина повинна вміти вчасно зупинятися і знаходити час для своєї душі, духовного життя, заряджати себе, бо без цього важко працювати і реалізовувати завдання, які стоять перед представниками Патріаршої курії», – вважає владика Степан.
На його думку, працівники Патріаршої курії є також обличчям нашої Церкви і важливо, щоб вони пам'ятали про своє покликання. Бо це не лише робота, а й служіння, свідчення.
«Цей день духовної віднови був зупинкою імені Блаженнішого Любомира. Його світла пам'ять обігріває наші серця і додає нам сили в ті моменти, коли ми відчуваємо труднощі», – сказав єпископ на завершення.
Департамент інформації УГКЦ