Спробуймо жити так, щоби світло нашої душі світило для тих, хто йде за нами, щоб ми були людьми суспільними та церковними, щоб ми були єством Божим», - про це сьогодні, у свято Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, говорив владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архиєпархії, під час проповіді на Архиєрейській Божественній Літургії у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у місті Києві.
У своєму слові владика зауважив, що людині не просто дотриматися поставлених порядків. Людині не просто дотриматися порядку в родині, у домі, у меншому чи більшому суспільстві. За словами проповідника, цей порядок є для того, щоб життя точилося в єдиному дусі та напрямку: «Тому маємо інструкції, маємо поставлені порядки, традиції та звичаї. Однак те, що ми створюємо для власного блага, нам не завжди під силу достеменно дотримати».
«Якщо говорити про закон в глобальному вимірі, - продовжив єпископ, - то він також спрямований на те, щоб регламентувати відношення людини до суспільства. Право повинне мати за ціль добро конкретної людини, добро суспільства, народу і держави».
Проповідник зазначив, що сьогодні це або не завжди працює, або працює частково. Він звернув увагу на момент, коли українці почали задумуватися над викоріненням корупції у своїй країні. Владика пригадав, що одразу ж у державі почали говорити про антикорупційні закони. Слушною тоді, за його словами, була реакція Блаженнішого Любомира, який говорив, що ніякі антикорупційні закони корупції не викоренять. Адже тут потрібно щось інше.
Відтак єпископ-помічник Київський звернув увагу на сьогоднішній празник Стрітення Господнього. «У сьогоднішньому Євангелії ми чули, як названі батьки принесли дитя Ісуса до єрусалимського храму, щоби вчинити з Ним за законним звичаєм. Хіба закон, який був, є і буде, не базується на Бозі та на Його заповідях? Чи Він мусів це робити?» - запитав проповідник.
Відповідаючи на це запитання, архиєрей зауважив, що Господь творить закон, щоб людство вміло між собою жити: «В цей спосіб Господь хоче дотриматися того, що сам постановив».
Далі владика зауважив, що люди щодо закону цивільного права схильні самостійно вибирати, який закон добрий, а який недобрий, чого дотримуватися, а чого не обов’язково. За словами проповідника, такий підхід до закону може принести трагедію. Адже тоді людина подібно базує своє ставлення до найвищого закону, який дає людині Бог: «Якщо не любиш, не можна заставити себе виконувати будь-який закон. Бо закон, який вів Пресвяту родину з немовлям до храму, це був закон любові. З любові до людини Бог себе умалив, прийшовши малим дитям на світ і виконав це жертвоприношення до єрусалимського храму».
Ведучи далі, владика наголосив: «Неможливо дотриматися жодного закону, чи то цивільного права, чи то Божих Заповідей, якщо не любиш». Святий Августин, вчитель Церкви, сказав свого часу таку крилату і дуже глибоку фразу: «Люби і роби що хочеш». Але люби! Мабуть, кожен із нас розуміє, що коли в житті нуртує правдива та глибока любов, то ніколи нікому не зробимо чогось поганого. Ніколи не будемо віровідступниками, та завжди шукатимемо світла і сонця. Завжди будемо в гідній позиції і завжди шукатимемо цілісності нашого єства з творцем».
Відтак у проповіді архиєрей закликав: «Люби і ти щоразу будеш приходити до храму. Щоразу будеш нести до Божого вівтаря свою душу, як малу дитину, та щонеділі будеш жертвувати її на службу Всевишньому. Люби і будеш завжди на видноті дотримання закону, особливо закону любові. Люби і все твоє життя буде жертвою Богові та всім, хто представляє образ і подобу Божу».
У своїй проповіді єпископ також звернув увагу на день богопосвячених осіб: «Зазвичай Католицька Церква у цей празник Стрітення святкує день Богопосвячених осіб, день монашества. Сьогодні ми запросили монашество Київської архиєпархії на цю Літургію. В громаді наших парафіян є ці особи, які своїм особливим одягом та своєю зовнішністю засвідчують, що вони щоденно своє життя приносять у жертву Богові. Відмовляються від певних пропозицій, якими користуються всі люди, відмовляються від закону приємності, відмовляються від закону ієрархічного пробивання. Вони зрікаються світу для того, щоби своїм життям служили світові. Це є непросто. Навіть надприродно мусить бути сила жертви, а може просто, як казав Августин, глибока любов до Бога і все, що Боже».
Завершуючи проповідь, владика зазначив, що сьогодні, під час Божественної Літургії, у храмах освячують свічки: «Хоч би як темно було на небозводі нашого життя та нашої душі, світло Боже завжди у нас є. Тільки потрібно дати кисню добрих діл, щоб воно розгорілося, просвітило шлях нам і тим, що з нами», - наголосив архиєрей.
Пресслужба Київської архиєпархії
Розробка сайту