Про це у «Психологічній порадні» говорила християнський психолог Лідія Кондратик, автор книг «Він і Вона: щастя бути справжніми» та «Він, Вона і їхні діти: щастя ростити справжніх».
Про щастя
Бажання щастя – природне для людини. Саме таким був і є Божий задум: людина створена для щастя і може бути щасливою, якщо захоче. Чому ж цього відчуття і стану так важко досягти, чому воно буває таким нетривалим? Лідія Кондратик стверджує, посилаючись на власний життєвий досвід і досвід роботи як психолога: навчитися бути щасливим – можна, але це велика робота над собою.
«Так, справді щасливими ми є тоді, коли ми справжні, коли можемо дозволити собі бути собою, а не кимось іншим, бути поза соціальними ролями, – каже вона. – Часто думаємо: от стану таким, як він чи вона, чогось досягну, щось доведу всьому світу – і от тоді буду щасливим!.. Ні! Ми є щасливими тоді, коли є собою – такими, якими нас створив Бог, коли розуміємо, чого Бог очікує від кожного з нас, коли знаходимо своє покликання, свій власний шлях… Це те, про що говорив Григорій Сковорода – про сродну працю, про природність сприйняття себе і світу. І тоді можна бути щасливим насправді, тоді не потрібно вдягати маску і щось вдавати, не потрібно вислужувати чи заслуговувати любов».
Чоловік і жінка – два різні світи
«Книга-посібник «Він і Вона…» – про те, якими ми є насправді, якими нас бачить Бог, – каже автор Лідія Кондратик. – А ми, чоловіки і жінки, є різними – по-різному думаємо, по-різному сприймаємо світ і реагуємо на одні і ті ж речі… І це нормально. Завжди варто пам’ятати: ми різні, але доповнюємо одне одного, так нас створив Бог…»
Психолог підкреслює: розуміння цієї різності усуває дуже важку і небезпечну проблему, а саме – певні очікування щодо іншої людини, часто безпідставні чи завищені: «Приходить розуміння, що неможливо очікувати чогось певного і визначеного нами самими від людини, яка є цілком інакшою: чоловік бачить ситуацію чи проблему зовсім не так, як жінка, і, відповідно, реагує по-іншому. Це не завжди можна пояснити навіть особливостями жіночої і чоловічої психіки, але завжди варто пам’ятати: ми різні. Це усуває багато непорозумінь і приводить до простої думки: треба говорити одне з одним, пояснювати певні речі, домовлятися».
Вміння подбати про себе
Подбати про себе, про свої ресурси – фізичну і психічну енергію, душевну і духовну силу, – це не про егоїзм. Це про самозбереження, і для себе, і для інших. У надміру виснаженої хатньою чи іншою роботи жінки просто не залишається сил на головне – на увагу і любов до чоловіка та дітей. І постає питання – чи не зависока у такому разі ціна ідеально прибраного помешкання чи зароблених грошей?
«Дбати про себе – це питання усвідомленості: розуміючи, що відбувається з нами зараз, які наші відчуття і самопочуття, ми беремо на себе відповідальність за ті чи ті рішення, що, як і коли робити чи не робити, – каже психолог. – І тоді виходимо зі стану жертви, коли хтось щось нам винен за наші трудові подвиги, коли ми ображені на когось за те, що нам не додали вдячності, любові і уваги. Ні, робити чи не робити щось – моє усвідомлене рішення, моя відповідальність. Це ознака і якість дорослої людини. У певному сенсі, ніхто не порятує, не витягне за руку і не додасть сил, окрім нас самих. І це тільки особисте рішення – страждати далі чи все-таки змінювати своє життя, тобто себе, а не когось. Тільки праця над собою дає можливість зростати щодня – чарівної пігулки для цього немає».
Живе радіо «Воскресіння»
Розробка сайту