Преображення Христове віщує світло Воскресіння
Про зміст свята Преображення Господнього говорить сама його назва, але і тут потрібне пояснення: не йдеться про якусь зміну в Ісусі Христі – йдеться про виявлення Його сутності. На Таворі апостолам Петру, Якову й Івану була показана, привідкрита предвічна слава Христа, слава Його Преображення».
«Кожна євангельська подія і Слово Христове були навчанням апостолів, а отже, і всього людства, Царства Божого, Христового Євангелія. Усі богослужбові тексти побудовані так, щоб ми могли проникнути у зміст вчення Христа. І Преображення й Таворське світло дають нам надію сподобитися побачити Христа у славі, як це було з апостолами», – каже о. Іван.
Що ми можемо відчитати в цій події на горі Тавор – Преображенні Господньому? Треба додати, що розповідь про Преображення подана в Євангеліях між двома повідомленнями Ісуса своїм учням про Його близьку смерть і воскресіння.
«Христос преобразився, щоб учні, побачивши це чудо, не боялися страждань, не піддалися спокусі зневіри і не впали в розпач перед лицем розіп’ятого Христа. Випереджуючи події, через своє Преображення Він хотів приготувати учнів, а отже, й нас, до світла Воскресіння з мертвих», – пояснює богослов.
У Преображенні поряд з Ісусом постають старозавітні пророки Мойсей та Ілля і звучить голос Всевишнього: «Це – мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте».
«Глибокий євангельський зміст Преображення Господнього в тому, що Ісус у ньому явив таїнственний образ Пресвятої Трійці – те, чого Старий Завіт не розкривав у всій повноті і про що там були лише натяки», – пояснює отець.
Ще один, важливий для людини, зміст Преображення у тому, що Христос показує первинну красу людської природи, красу людини, створеної за образом і подобою Божою.
«Христос прийняв померклу людську природу та перемінив її у славу й світло свого Божества, – каже богослов. – Він показав красу кожної людини – ту красу, якої вона може досягти, коли Христос прийде у своїй славі…».
Празник Преображення вказує нам на суть нашого спасіння
Свято Преображення завершує літургійний рік, тому, у богословському контексті символізує плід духовного життя людини, вершину, до якої треба прагнути, завдання, яке людина покликана виконувати впродовж свого життя.
«У Преображенні розкривається суть візантійської, а отже, й української християнської традиції. Таворське світло – це світло, яке пломеніє у Церкві Христовій, яке випромінювали наші святі та мученики. Це – досвід духовного світла, який міг досвідчити кожен у щирій молитві й відчутті присутності Бога», – каже о. Іван.
Празник Преображення вказує нам на суть нашого спасіння. Зазвичай люди розуміють це як звільнення від гріха і відчуженості від Бога – це, певною мірою, негативне розуміння спасіння як звільнення від страху смерті та небуття. А Преображення показує позитивний зміст спасіння людськогої душі, який полягає у тому, щоб кожен уподібнився до Бога, повернувся до Нього.
«Це – свято християнського оптимізму й очікування майбутнього Дня Господнього. Людське життя сповнене труднощів, страждань, боротьби, а інколи трагедій. І Преображення, явлене апостолам, дає нам надію, що можемо здолати всі ті труднощі. Так це свято майбутнього Дня Господнього: явлення слави Божої на Таворі – запевнення, що той День настане. Христос не тільки навчає апостолів Словом, а й повсякчас показує та підтверджує сказане. Укріплення нашої віри полягає у тому, щоб ми, як і апостоли, із глядачів ставали учасниками, від споглядання переходили до живої участі й перебування в цьому світлі», – наголошує богослов.
Яблучний Спас і освячення плодів
Християнські традиції часто мають подвійне значення – історично-культурне (народне) і богословське. У багатьох випадках відбувається інкультурація, накладання християнства на давніші традиції, пов’язані з циклом народних календарних свят. Це спостерігаємо і у святі Преображення Господнього, яке в народі називають яблучним Спасом, коли освячують яблука й інші садові плоди.
«Богословське значення освячення яблук дуже цікаве, – каже о. Іван. – У Євангелії є моменти, коли на прикладі рослин розкриваються духовні речі. "Подивіться на лілії польові: вони одягнені краще, ніж Соломон", – каже Христос. – Отже, як яблуко розвивається від цвіту до стиглого фрукта, так і людина покликана розвивати свій духовний світ, зростати згідно з Божим задумом».
Окрім того, освячені плоди, як і будь-яка освячена їжа, мають євхаристйний зміст. Таку їжу споживають не тільки і не стільки для насичення – це трапеза, спілкування з Христом і один з одним.
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту