УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА

Владика Богдан (Дзюрах) та учасники молитовної зустрічі Тезе молилися за мир в Україні

16.04.2015 19:19
ГОЛОСУЮ! рейтинг ugcc.tv
5
16 квітня 2015 року, Владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, очолив Панахиду за Героями Небесної сотні та молитву за мир в Україні на Майдані Незалежності у Києві.

Відтак єпископ звернувся до молільників, якими були учасники молитовної зустрічі Тезе у Києві.

  

Повний текст проповіді:

Дорогий у Христі брате Алоїзе, дорогі брати зі спільноти Тезе, дорогі наші молоді гості з різних країн Європи, дорогі брати і сестри у Христі! Христос Воскрес! – Воістину Воскрес!

Щире спасибі вам усім за вашу присутність, а особливо – за вашу молитву тут, на цьому особливому місці, скропленому кров’ю Героїв Небесної Сотні.

Революція гідності увійде в історію нашого народу як явище унікальне не лише з огляду на масовість учасників і тривалість: сотні тисяч людей кілька місяців поспіль серед важких погодних умов звершували мирну акцію протесту, щоб не допустити сповзання країни в безодню диктатури, щоб захистити власну свободу і гідність та свободу і гідність рідного народу. Революція гідності є унікальною ще й тому, що вона, за своєю суттю, була духовним явищем, яке супроводжувалося неустанною молитвою. Практично усі Церкви та релігійні організації України були представлені своїми вірними та духовенством на Майдані. Усі Церкви супроводжували активістів Майдану своєю молитвою і душпастирською опікою. А в найбільш драматичні моменти священики ставали поміж протестуючими та силовиками, щоб не допустити кровопролиття та насилля над мирними громадянами. Тут, на Майдані, впродовж Революції гідності було роздано понад мільйон вервиць. Згодом учасники тих подій самі скажуть: «На Майдані ми навчились молитися». Молитва допомогла нам усім вистояти у ці нелегкі дні змагань за наше майбутнє. І сьогодні молитва є тією силою, яка підтримує нас в обставинах неоголошеної гібридної війни, що здійснюється проти української держави. Рік тому ми молилися за гідність і свободу свого народу, за подолання диктатури; сьогодні наша молитва лине за збереження суверенітету та територіальної цілісності нашої держави та за мир в Україні.

Брат Роже, засновник спільноти Тезе, добре розумів вагу молитви за мир. Адже він розпочав свій життєвий шлях і прожив свої юнацькі роки у міжвоєнний період, коли люди перебували під впливом жахіть першої світової війни і благали, щоб більше ніколи не повторилося подібне лихо. На превеликий жаль, коли йому сповнилося 24 роки, розгорілася Друга світова війна. Переживши на власні очі усю драму цієї війни, брат Роже одним з важливих завдань духовного руху, який він започаткував, зробив молитву за мир. Але він не лише молився за мир, він був миротворцем, він творив мир своєю солідарністю з усіма, хто постраждав від лихоліть війни: під час війни приймав у своїй обителі в Тезе біженців, після війни – німецьких військовополонених, а відтак – дітей та тисячі молодих людей, які приїжджали до Тезе з усієї Європи, щоб скріпити себе взаємно спільною молитвою. Знаменно, що останній його лист, який він написав 2004 року  на Європейську зустріч молоді, що відбувалася в Ліссабоні, мав дуже промовисту назву: «І настане мир». Як актуальними стали ці слова сьогодні в контексті війни, що триває на Сході України! В них чуємо заклик до молитви про мир в Європі, який сьогодні є зруйнований агресією проти України. Водночас у цих словах звучить непохитна віра в те, що, подібно як Воскреслий Спаситель приніс мир своїм учням, так і після Страсної П’ятниці, яку переживає наш народ, Господь неодмінно обдарує нас усіх своїм тривалим миром.

Багато хто в Україні, в умовах війни, яку розв’язав наш північний сусід на Сході України, очікує підтримки з боку світової спільноти на різних рівнях: політичному, економічному, військовому, вбачаючи, зокрема, у військовій помочі чи не єдину можливість зупинити зовнішнього агресора. Ми ж, люди віруючі, хочемо попросити вас, тут присутніх, про дві речі: перш за все – будьте свідками правди про події в Україні! Бо, як відомо, першою жертвою війни завжди є правда. Натомість незамінним кроком до миру є вірність правді. А це означає, що слід мати відвагу називати речі своїми іменами, адже в Україні не йдеться про «внутрішню кризу», чи про «громадянське протистояння», чи тим більше – про «громадянську війну», як це намагається представити пропаганда, що її агресор поширює, в тому числі – і в Західній Європі; Україна стала об’єктом підступного зовнішнього нападу і тепер, ціною неймовірних жертв, стримує загрозу, що нависла над усією Європою. І друге, про що ми просимо вас сьогодні: продовжуйте молитися за мир в Україні! Бо як війна так і мир починаються у серці людини. Вірю, що спільною молитвою зможемо випросити в Господа переміну людських сердець, опанованих агресією та ненавистю. Ваша присутність в Україні і Ваша молитва є знаком надії для нас, що і на нашій землі сповняться пророчі слова брата Роже: «І настане мир!».

А щоб це наше прохання не забулося, прийміть оці скромні білі вервиці, які ми роздавали Рік тому на Майдані під час Революції гідності. Нехай вони стануть для Вас знаком духовної єдності з усіма, хто сьогодні страждає від війни проти України, а водночас – пригадкою про силу і успішність спільної молитви за мир.

Нехай Воскреслий Спаситель, який приніс своїм апостолам мир, дарує і нам усім свій мир і своє благословення! Христос Воскрес! – Воістину Воскрес!

 

Медіа по темі:

Останні публікації

Популярні