Як пояснив проповідник, сьогодні Церква святкує одне з найбільших християнських свят – свято входу Господнього в Єрусалим. Того входу, який безпосередньо впроваджує нас у Страсний тиждень. За кілька днів ми будемо учасниками пасхального таїнства: розп'яття, смерті, а відтак воскресіння Господа і Спаса нашого Ісуса Христа.
Як ми чуємо у слові Священного Євангелія, шість днів перед своїми страстями Христос урочисто входить у Єрусалим. Його найперше зустрічає молодь, яка виходить на зустріч з пальмовими гілками і вітає Його як переможця.
Але який зміст сьогоднішнього свята? «Сьогоднішнє свято відповідає на одне життєве питання, яке собі ставили ізраїльтяни ще в часи старозавітної Пасхи, коли вони виходили з дому неволі, коли опинилися між одною смертю – з рук фараона і другою смертю – з голоду і спраги серед пустелі. І тоді вони питали Мойсея: А чи є наш Бог з нами? І все те, шо ми читаємо про старозавітну Пасху є начебто відповіддю Бога на це фундаментальне питання людини. …І якщо ми вчитаємося у книги Старого Заповіту, там ми почуємо ясне слово, що справжнім царем Ізраїлю, від кого залежить життя, захист, спасіння, перемога над ворогами, не є людина, навіть не земний володар, але є Бог. Він є царем Ізраїлю. Єдиний Бог є той, хто є життєвою силою, перемогою, життям і завтрашнім днем свого народу», – запевнив Предстоятель.
Ось тому, наголосив Блаженніший Святослав, слово «осанна», яке означає «спаси нас» показує нам, звідки приходить той порятунок – тільки від Бога. «Хто є той, хто гряде в ім'я Господнє? Хто є той, хто приносить нам оцю життєву силу? Ним є сам Син Божий – Бог, який став людиною. І сьогодні Він як довгоочікуваний месія приходить до своєї столиці. Ось чому сьогодні так усі радіють», – відзначив Глава УГКЦ.
Коли ми чуємо про ці події, зауважив проповідник, які відбувалися дві тисячі років тому в Єрусалимі, ми відчуваємо, що ця історія є про нас з вами. «Наш народ, – сказав духовний лідер греко-католиків, – сьогодні теж, подібно до старозавітного Ізраїлю є у своїй пасхальній дорозі. Ми начебто теж вкотре є в лабетах якихось дивних історичних обставин між одною смертю і іншою. Чи нам вертати назад? Чи нам іти вперед? Звідки є сила України, українського народу? Звідки сьогодні брати силу українській молоді? На кого опертися? Хто є джерелом життя і певністю у завтрашньому нашого народу, Церкви, України? Сьогодні єрусалимська молодь дає нам, молодій Україні, відповідь на це питання. Бо тільки Христові належить сьогодні з єрусалимськими юнаками співати: Осанна».
Але як важливо, вважає Предстоятель, нам сьогодні зробити свій вибір! «Бо ми будемо бачити, як за кілька днів книжники і фарисеї перед Пилатом зроблять інший вибір. Вони відречуться того Бога, який є їхньою скелею, і скажуть Пилатові: Розіпни Його, бо в нас немає царя, крім Кесаря.
«Кожного дня ми так само маємо спокусу радше покластися на синицю в руках, ніж на силу, яка приходить з небес. Правильнішою нам часто виглядає якась земна логіка, людські угоди, усе те, що дає людині відчувати себе впевненою, самій собі будувати своє майбутнє. Але рано чи пізно ми побачимо, що ця ілюзія буде лише причиною наступних страждань», – відзначає Блаженніший Святослав.
Тому, закликав проповідник, сьогодні йдучи за Христом, співаймо Йому: Осанна! Беручи ту силу, радість і надію, яку Він подає сьогодні нам.
Та особливо Глава Церкви в це свято звернувся до молоді. «Зробіть правильний життєвий вибір, не дайте себе обманути жодним людським марним надіям. Почуймо того самого царя Давида, який каже нам: Не надійтеся на князів людських, бо в них немає спасіння. Христос для вас сьогодні є викликом, бо Він кличе вас за собою. Він є вашим покликанням, на яке не завагайтеся відповісти «так» і піти за Ним. Покладіть до Його ніг свої мрії, свої бажання, бо ви, українська молоде, є молодими галузками на тисячолітній кроні українського народу. Ви є знаком того, що Україна жива, вона є і буде. Але її життя залежатиме від того, якого царя ви собі сьогодні оберете», – наголосив Глава УГКЦ.
«Прийміть сьогодні Христа, – закликав духовний лідер, – бо ці галузки, які ми сьогодні будемо посвячувати, є знаком того, що ви це хочете зробити. Не просто посвятити якусь матеріальну річ, а у своїх руках тримати символ перемогти над смертю, знаком того, що ви приймаєте Христа, який входить у ваше життя».
У кінці Літургії Глава Церкви освятив галузки, які вірні принесли з собою.
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту