На цьому наголошував Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у своїй проповіді до вірних у неділю, 22 квітня, під час Божественної Літургії у Патріаршому соборі Воскресіння Христового.
«Ви шукаєте Ісуса Христа розп’ятого. Він воскрес. Його немає тут... Ця сторінка Святого Євангелія від Марка, згідно з висновками сучасних богословів, є найстаршим письмовим свідченням про воскресіння Христове. У центрі цієї розповіді ми сьогодні бачимо жінок, які увійшли в історію спасіння, в історію Церкви під назвою “жінки-мироносиці”. Сьогоднішня подія і постать цих жінок є єднальною ланкою між двома подіями, двома протилежностями, одна з яких є начебто досвідом кінця, а друга — досвідом початку», — такими словами звернувся на початку своєї проповіді до вірян Предстоятель УГКЦ.
За його словами, це ті самі жінки, які разом з Йосифом Ариматейським знімали з хреста бездиханне тіло Ісуса. Вони були свідками Його розп’яття і смерті, були учасниками Його поховання. Разом із Йосифом вони намазували Його тіло перед тим, як загорнути в білу плащаницю і покласти до гробу.
Це ті самі жінки, які стають першими учасниками і благовісниками Його воскресіння. Син Божий, який був розп’ятий, у тому самому тілі воскресає з мертвих, і ті самі жінки є свідками того і того. Є три основних слова, які нам допомагають зрозуміти зміст Божого Слова... Жінки прийшли, побачили і вийшли.
Перше слово описує нам дуже цікаві обставини. У той час, коли всі учні розбіглися, тремтіли від страху замкненими дверима, жінки поводяться цілком інакше — ними не керує страх, ними керує щось інше, ними керує любов і повага до того, кого склали до гробу. Жінки не бояться йти до гробу, хоча знають, що там стоїть військова сторожа.
Окрім цього, вони не бояться перешкод, які поставлені на їхньому шляху, бо там привалений великий камінь, який можуть відсунути лише три сильних чоловіки. Вони йдуть, кидаючи виклик усім обставинам.
Цікаво, що коли вони йдуть до гробу, то Марко не говорить, що вони плачуть, що вони налякані. Ні! Вони шукають Ісуса...
Вони вийшли з гробу, з тої межі, яка існує між небом і землею, між життям до смерті і життям у воскресінні. Їх можна назвати першими євангелистами. Вони першими несуть Добру Новину до апостолів. Спочатку жінки бояться сказати про пережите, бо побачили невидиме, сприйняли невимовне.
«Такий самий досвід, який отримали жінки-мироносиці, ми отримали сьогодні у нашій Христовій Церкві, яка оспівує Воскресіння Христове. Ми, як Церква, є спільнотою людей, які покликані не тільки до досвіду страстей чи смутку. Ми є Церква, яка щодня дивиться в обличчя смерті... Христова Церква, в якій ми зараз перебуваємо, як спільнота людей, і яка вірить у воскресіння, покликана перевести сучасну людину від смерті до життя і від землі до небес», — зазначив духовний лідер греко-католиків.
«У цьому святі Христова Церква виспівує та величає красу і велич жінки. Як багато було сказано і написано в історії про жінку! Тепер під впливом різних філософій усі борються за права жінок і їхнє визволення. Проте можна побачити всю велич і красу жіночої природи у Божому Слові, яке сьогодні відкривається. Жінка є тією, якій Всевишній доручив вістку про життя. Жінка є тією, яка приймає у своє єство не тільки вістку, але й реальне, дійсне життя, вона його виношує, над ним чуває, його дає світові. І не тільки вона дає життя земне, дочасне, у своїх дітях, але й також життя вічне, яке подається нам у Божому Слові», — наголосив Глава Церкви.
Архиєрей додав, що один із богословів ХХ ст. говорив, що жінка є релігійним органом людства, яка перша стремить до Бога. Вона була першою, яка впала, а відтак є першою, яка виходить з новим благовісним життям про воскресіння і його несе в собі.
«Ми дякуємо Всевишньому за велич і красу, а також ту християнську місію української жінки, повнота якої сповнюється і відкривається тоді, коли українська жінка передає віру в Бога своїм рідним, близьким і своїм дітям. Я хочу подякувати всім нашим українським жінкам, які справді здійснюють оце покликання у Христовій Церкві — благовіщення Божого Слова», — радісно промовив Глава Церкви.
«Сьогодні я також хочу подякувати за особливе служіння та працю нашим сестрам-монахиням, які все своє життя присвятили благій вістці про воскресіння Христове... У нашій Київській семінарії працюють сестри, які називаються мироносицями. Сьогодні їхнє згромадження святкує особливе свято і тому до них хочу скерувати слова вітання. А всім вам, дорогі жінки, які сьогодні є у храмі, хочу побажати пережити досвід жінок-мироносиць. Дякую, що ви прийшли і сьогодні чуєте, приймаєте це Боже Слово про Воскресіння. Бажаю вам побачити невидиме, глянути в очі вічному життю в храмі. А потім вийти з храму і перетворитися на тих жінок, які євангелізують, наповнюють світ славною вісткою про те, що Христос воскрес!» — наостанок з усмішкою підкреслив Блаженніший Святослав.
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту