У минулі часи храм був, мабуть, одним із небагатьох засобів комунікації. Зараз молодь по-іншому це сприймає. Наприклад, багато людей, проїжджаючи повз храм на Аскольдовій могилі, не побачать його, адже їхня увага зосереджена на смартфоні. Такий приклад навів Орест Сохар, шеф-редактор видання «Obozrevatel», і запитав: «Як ви плануєте залучити молодь, яка живе у зовсім іншому світі, де соціальна комунікація відбувається у Фейсбуку, і, відповідно, в них немає потреби приходити до церкви, щоби побачити людей і поговорити з ними, бо вони їх давно не бачили… Це, мабуть, запитання майбутнього будь-якої Церкви. У вас є якесь уявлення, що з цим буде?»
Відповідаючи, Блаженніший зазначив, що церковні ієрархи дуже уважно стежать за змінами, якими позначена нова культура. На його думку, сучасна пандемія лише прискорить ці процеси і навів два власних спостереження.
По-перше, за словами Глави Церкви, сьогодні видозмінюється спосіб відчуття причетності чи приналежності людини чи індивідууму до якоїсь групи, спільноти. Видозмінюється те, що робить людину членом тої чи тої парафії, групи однодумців, з якою вона контактує. Ця видозміна веде до того, що в людини, яка закривається лише до віртуального спілкування, бідніють людські стосунки. Відповідно, «ми не можемо перевести звичайне життя Церкви тотально в онлайн, – наголосив Глава Церкви і пояснив, – адже це може бути не дуже корисним для справжнього, живого, повноцінного спілкування».
Блаженніший Святослав також відзначив, що часто, будучи в контакті з цілим світом, можемо бути глибоко самотніми людьми і почуватися ізольованими від спільноти. «Ми бачимо, що тепер, навіть у часи карантину, інтенсивність спілкування, комунікації дуже зростає. Наприклад, наші вірні ще ніколи так інтенсивно не спілкувалися зі своїми священниками, зокрема, при помочі вже не тільки мобільних телефонів, але й ЗУМу, Ватсапу, Вайберу, Фейсбуку, Інстаграму та інших способів, як це відбувається сьогодні», – розповів він. Предстоятель УГКЦ підкреслив, що це спілкування справді відбувається на духовні теми: «От коли збирається група, яка в певний момент є поєднана між собою при допомозі сучасних методів комунікації. Але вони разом моляться. Синхронно. Перебуваючи, може, в різних приміщеннях, в різних навіть країнах, але вони разом переживають молитву».
Другим спостереженням, яким поділився Глава УГКЦ під час розмови, стало те, що Церква відчула, як дуже зріс рівень комунікації як інструменту душпастирства. «Сьогодні вірним значно легше поспілкуватися зі священником, а йому постукати до дверей своїх парафіян, вживаючи сучасні засоби комунікації».
«Молодь, – підкреслив Блаженніший, – на це дуже відгукується. Ми відчуваємо, що все ж таки ці засоби комунікації пробуджують у наших вірних певну спрагу, голод за особистою зустріччю. Тому той, хто боїться, що Церква цілковито ввійде у віртуальний простір і потім не повернеться, я маю добру новину: у віртуальному просторі, коли час вимушеної ізоляції продовжується, спрага-голод за зустріччю є тим феноменом, який постійно зростає. Тому ми сподіваємося, що коли карантин закінчиться, наші люди з посиленою мотивацією повернуться до наших храмів, щоб відчути радість бути разом».
Коли ж ідеться про щоденне спілкування з молоддю, Предстоятель висловив сподівання, що час карантину нас дуже багато навчить, ми нав’яжемо нові контакти: «Думаю, що та інтенсивність спілкування, яка тепер здобулася, стане вимогою, потребою, на яку наші священники вже тепер вчаться правильно відповідати».
Департамент інформації УГКЦ