До 30-річчя з дня смерті очільника найбільшої Церкви у вигнанні у програмі «Історична правда з Вахтангом Кіпіані» таємниці однієї з найбільш знакових українських постатей XX століття.
«Строгий педагог, але цікавий викладач», – так відгукується про політв’язня №1 гість програми доктор наук, президент Міжнародного бюро освіти та розвитку УГКЦ в Україні, отець Іван Дацько.
Про звільнення Сліпого з ГУЛАГу клопоталися найсильніші люди тогочасного світу – президент США та Папа Римський. Та вдалося це лише після 18 років заслання. Утім, навіть у підпіллі патріарх Йосиф Сліпий висвячував священиків і навіть одного єпископа. Про життя у засланні не любив розповідати навіть коли диктував спогади. Ба більше. Він дратувався, коли задавали запитання про знущання, які довелося пережити там. Натомість значну частину спогадів надиктував, наприклад, про своє рідне село. Гість програми дивується: «Не кожен про Париж стільки напише, як митрополит про свою Заздрість».
Найбільше Йосифа Сліпого дратувало неуцтво та лінощі. Він підганяв своїх учнів захищати докторські дисертації швидко та якісно. Отець Іван розповідає, що митрополит міг сказати терпке слівце про не надто сумлінних отців: «Піде на парафію і хлопіє там, Святе Писання як в семінарії закрив, так і не відкриває!» Та саме завдяки строгому характерові патріарх Йосиф Сліпий зміг стати гідним заступником Церкви у складний час війни, таборів і диктаторів.