Отець пригадує, як у 1951 році Глава УГКЦ доручив перевезти до Львова понад 500 листів від священиків, а також чашу і дискос Блаженнішого Йосифа, які він використовував для Літургії в таборах. У 1987 році цей літургійний посуд потрапив до Рима і нині зберігається в музеї Патріарха Йосифа біля собору Святої Софії.
В іншій частині інтерв’ю о. Володимир Мороз коротко розповідає про свого односельця, нині блаженного священномученика, єпископа Микиту (Будку).
Довідка:
Отець Володимир Мороз народився в 1913 році в с. Добромірка Збаразького повіту на Тернопільщині. У 1932-1937 рр. навчався в Богословській академії у Львові. У час першої більшовицької окупації був арештований і не зміг отримати рукоположення у священики. Протягом 1939-1945 рр. був в’язнем радянських таборів на Печорі, Комі АРСР; до 1958 року перебував там на засланні. У поселенні Косью кілька разів зустрічався з Патріархом Йосифом, виконував його доручення.
У 1958 році повернувся до Львова, працював у Будівельному управлінні облспоживспілки. Після виходу Церкви з підпілля був рукоположений на священика у 1991 році. Служив у м. Винники біля Львова, де й упокоївся в Бозі в 1996 році.
Відео Прес-бюро УГКЦ 1995 року. Інтерв’ю записане для фільму «Хресний шлях на Голготу». Опубліковано у квітні 2015 року, у 70-ту річницю арешту ієрархії УГКЦ. Відеомонтаж Тараса Бабенчука.
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту