УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА

Гості з Лівану, Іспанії та України побажали Синоду УГКЦ плідної праці та запевнили у своїй молитві

04.09.2017 15:50
ГОЛОСУЮ! рейтинг ugcc.tv
3
На перше засідання Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, який відбувається у Львові (Брюховичах), прибули високі гості з різних країн, щоб побажати членам Синоду плідної праці та запевнити у своїй молитві.
Зображення 1 / 8 Користуйтеся клавішами для перегляду

Зокрема, Архиєпископ Клаудіо Гуджеротті, Апостольський нунцій в Україні, передав Синоду благословення Папи Франциска та відзначив, що єпископи УГКЦ зібралися в непростий момент життя для України. «Ми, – сказав Архиєпископ Клаудіо, – особливо переживаємо за те явище, яке розповсюджується: війна продовжується, труднощі тривають, а молодь виїжджає, тому що не бачить майбутнього. Але без молоді немає майбутнього і для нас. Я прошу вас, в усіх обов'язках, які характеризують цей ваш Синод, мати на увазі таке питання. Це наше конкретне обговорення, цей наш конкретний вибір: чим вони можуть допомогти українській молоді, аби залишитися? І що ще можемо зробити, щоб дати надію нашій молоді? Якщо ми не представимо конкретних знаків надії, також і в соціальному середовищі, то хто це зробить? І Бог, і люди спитають звіт за наші занедбання, як рівно ж будуть нам вдячні за відвагу, якою Святий Дух нас надихає».

Владика Димитрій (Рудюк), Митрополит Львівський і Сокальський Української Православної Церкви Київського Патріархату, відзначив важливість цьогорічної теми Синоду «Літургійне та молитовне життя УГКЦ». «Ми працюємо в межах Галичини. Наші відносини є досить тісними в межах трьох митрополій УГКЦ і єпархій УПЦ (КП). Через літургійне і молитовне життя ми найбільше відчуваємо самоідентичність самої Церкви. Євхаристія і молитовне життя Церкви – це є тіло Христове, яке ми завжди бачимо на престолі. Перед нами справді стоїть дуже багато проблем внутрішнього і зовнішнього порядку…» – зазначив Митрополит.

Він поділився досвідом, який свого часу УПЦ КП перебрала від УГКЦ на початку 90-х років. «Як сказав Блаженніший Святослав, ми всі є наслідниками Володимирового Хрещення Руси-України. І ось на початку 90-х років виникла потреба поширювати українську мову в парафіях. І ми вибрали традицію перекладів літургійних текстів Української Греко-Католицької Церкви», – розповів владика Димитрій.

Представник УПЦ КП побажав членам Синоду Божої благодаті Духа Святого і сили Його, «аби прийняти правильні рішення на Синоді, які якоюсь мірою будуть прочитані і перебрані для продовження традиції східного обряду літургійного і молитовного в Українській Православній Церкві Київського Патріархату».

Владика Едвард Кава, Єпископ-помічник Львівської архидієцезії Римо-Католицької Церкви, зачитав слова привітання Архиєпископа Мечислава Мокшицького. «Нехай ваші роздуми над молитвою та Літургією Церкви допоможуть усім тим, хто прямує дорогою земного життя до вічності в Небесному Царстві. Допоможуть краще зрозуміти, а також молитовно і благоговійно звершувати й брати участь у літургійних богослужіннях Церкви», – написав Митрополит Мечислав членам Синоду УГКЦ.

Представник Іспанської Єпископської Конференції отець Андреас Мартінес Естебан, вікарій Архиєпископа Мадрида для східних католиків, подякував за запрошення відвідати Синод, оскільки таким чином зможе більше дізнатися про духовне багатство УГКЦ. На його думку, тема цьогорічного Синоду має дуже важливе значення, адже Божественна Літургія є в центрі християнського життя вірних.

Говорячи про проблеми, які переживає Католицька Церква в Іспанії, о. Андреас відзначив, що вірні в Іспанії мають такі ж труднощі, як і в інших країнах Західної Європи. «Передусім, це секуляризація суспільства. Іспанія впродовж багатьох років була дуже релігійною країною, де Католицька Церква мала важливу роль у культурі, вихованні, а також у суспільному житті. Проте сьогодні Церква втратила цей вплив. І сьогодні публічна думка говорить про Церкву як про ворога прогресу і ворога свободи», – сказав представник Єпископської Конференції Іспанії.

«Друге – релятивізм, – продовжив священик з Іспанії. – Ми сьогодні перебуваємо перед релятивізмом. Ми сьогодні живемо в часі, який у майбутньому називатимуть «епохою після правди». Передусім наслідком цього є втрата відчуття трансцендентальності всього буття. Третє – матеріалізм. Багато українських вірних, які живуть поза своєю країною, поїхали в пошуках кращого життя для себе та своїх рідних. Натомість у західному суспільстві вони знайшли матеріальний спосіб життя, де гроші стали для них ще більше важливими. Багато людей саме через роботу не відвідують богослужіння».

Проте, на його думку, є значно глибші проблеми. «В українських церквах, які я відвідав за останні місяці, я бачив храми, повні родин. І це нам має допомогти роздумати над важливістю виховання і прикладу, які батьки мають дати своїм дітям», – вважає він.

«Українські родини можуть бути для нас, католиків Іспанії, які втратили своє християнське коріння, і живуть так, наче Бога немає, новими євангелізаторами для нової євангелізації. А це завдяки прикладу віри, любові й прикладу молитви під час Божественної Літургії», – наголосив о. Андреас.

На Синод прибув і владика Булос Матар, Архиєпископ Бейрута Маронітської Католицької Церкви, який розповів про свою Церкву, її літургійне життя і побажав членам Синоду Божого благословення.

 

Департамент інформації УГКЦ

Медіа по темі:

Останні публікації

Популярні