14 серпня величавими Літургіями, відновленням хресних обітів і водосвяттям УГКЦ відсвяткувала 1030-річчя Хрещення Русі-України

14.08.2018 15:12

Tweet

У головному храмі Української Греко-Католицької Церкви – Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві, Архиєрейською Літургією, відновленням хресних обітів і водосвяттям на Дніпрі відсвяткували ювілей 1030-річчя Хрещення Русі-України.

За давньою традицією Київської Церкви Хрещення Русі-України в Київській митрополії святкується 14 серпня. Тож УГКЦ відзначила цю подію у день Перенесення Чесного хреста та пам’яті святих Макавейських мучеників.

Архиєрейську Літургію очолив владика Йосиф (Мілян), Єпископ-помічник Київської архиєпархії.

– Ми завжди бажали єдності з вічним Богом, – сказав владика Йосиф, – шукали за Ним. І на знак вдячності вшановуємо рівноапостольних Володимира і Ольгу за це велике діло, яке вони вчинили для нашого народу і нашої землі.

– Ми як народ, – сказав єпископ, – завжди бажали єдності з усім добрим людом. І щоб відновити цю єдність з Апостольським престолом, у 1596 році ми відновили цю єдності з Наступником апостола Петра. І, мабуть, це теж велика благодать, що після перемін в Україні представник Наступника Петра сьогодні представляє його особу в нашій країні.

Владика Йосиф запросив представника Папи Франциска Архиєпископа Клаудіо Гуджеротті до євангельського слова – проповіді.

– Папа Франциск сьогодні є близько разом з нами і радіє з цього ювілею, – насамперед сказав Апостольський нунцій в Україні, – ми сьогодні також єднаємося з Блаженнішим Святославом, який перебуває з душпастирським візитом у США.

Хрещення, передусім, – це акт віри.

– Людина занурюється у воду і виринає з цієї води. Ви знаєте дуже добре, що це означає. Людина помирає так, як Христос помер, і воскресає так, як Христос воскрес. Це сталося з кожним з нас. І це сталося з кожним народом. Це акт, який повністю перемінює нашу екзистенцію, спосіб мислення, – сказав проповідник.

Хрещення не є якийсь ностальгічний спомин.

– Це наше щоденне завдання, – підкреслив Архиєпископ, – аби наново народитися для логіки Божої, який нас настільки полюбив, що послав свого Сина серед нас, аби помер заради любові на такому ганебному знаку, яким був хрест.

Хрещення Київської Русі, вважає представник Святішого Отця, так як і хрещення інших народів несе за собою надзвичайно глибоку внутрішню переміну. Ми сьогодні цього не усвідомлюємо…. Але чи ми розуміємо, яку психологічну напругу відчували ті люди, які ризикували, у їхній уяві, що ці різні божества відкидають їх. І обряд Хрещення нам пригадує це. Ми повертаємося до сходу і відрікаємося від сатани, від зла та ідолів. І потім ми повертаємося в іншу сторону і визнаємо нашу віру в Ісуса Христа.

Хрещення народів, розповів проповідник, ніколи не є звичайною подією. Цей акт – подія надзвичайної відваги, а також віддалення від усього, що було в минулому. І в цьому ми визнаємо складову частину нового народу. У Хрещенні ми бачимо початок нової історії народу, початок нової культури. Тому що євангелізація завжди несе за собою великий розквіт культури нового народу. І від навернення народу народжується те, що стародавні називали просвічення.

– І ті, хто принесли Хрещення, є тими світильниками. Тому народ, який прийняв Хрещення, не може відмежуватися від світла. Видерти віру з серця народу – означає відіслати його знову на початок історії, – сказав він.

– Дорогі брати греко-католики, – звернувся посланник Папи до вірних УГКЦ, – ви протистояли всім намірам, які намагалися перенести ваш народ знову до язичництва, особливо в час Радянського Союзу. Ми сьогодні за це вам дякуємо. І Вселенська Церква стає на коліна перед цим жестом і перед тими людьми, які боролися за те, аби вода від святого Хрещення не залишилася лише якимсь зовнішнім знаком.

Ці мученики, відзначив він, сьогодні з неба опікуються нами, але також є вимогливі до нас. Якщо вони заплатили ціною власного життя, то що сьогодні вимагається від нас, які святкуємо ювілей Хрещення? Чи ми думаємо, що наше завдання є менш значиме, ніж наших мучеників? Чи ми вважаємо, що можемо продатися тим різним силам цього світу, тільки аби нас не знищили? Чи ми намагаємося профанувати відвагу Ісуса Христа перед Пилатом? Чи ми готові стати на коліна перед різними пилатами цього світу? Достатньо, аби вони показали, що в своїх руках мають трохи грошей. І замість того аби цілувати дерево святого Хреста, чи ми не є налаштовані швидше цілувати руки людей, які називають себе добродіями? Ні, дорогі брати і сестри, ми не можемо перейти з однієї неволі до іншої.

– Те, що ми бачимо у Хрещенні, – це розірвати з владою цього світу. І допомогти зрозуміти іншим, що ціллю не є наше перебування тут на землі, нашою вершиною є Царство Небесне. Якщо ми вийшли з води, – попросив він, – аби померти для гріха, то, пам’ятаймо, що це завдання є постійне. Євангеліє є нашою Конституцією.

Традиційно цього дня вірні на чолі з духовенством відновили обіти, дані у святому Хрещенні. Під час відновлення хресних обітів вірні відреклися від сатани і з’єдналися з Ісусом Христом.

– Щиро, з глибини душі, заявімо, що ми є проти диявола, проти зла, і не хочемо брати участі в людській злобі, обмові, нечистоті й помсті… Прошу відповісти «відрікаюся», як наші предки це зробили в 988 році і як наші хресні батьки це зробили у нашому імені, коли нас принесли до хреста, – закликав учасників богослужіння владика Йосиф.

Після Літургії на березі Дніпра відбувся Чин освячення води. Освяченою водою відтак були окроплені і благословенні принесені вірними мед і зілля.

Фото прес-служби Київської архиєпархії  

Департамент інформації УГКЦ

Медіа по темі: