«Сьогодні ми прибули сюди у скорботний час війни, коли звуки від російських бомбардувань і військової агресії бачить і чує весь світ, – сказав владика у промові після служби. – З перших днів захисту Українська армія, волонтери, безстрашний український народ здивували світ своєю вірою, силою, єдністю і жертовністю. Ми обов’язково переможемо, бо добро завжди перемагає зло, бо найменший вогник свічки проганяє найгустішу темряву навколо».
Владика підкреслив, що довіра до Бога, щира молитва за спільне добро і захист України є великою силою і духовною зброєю в опорі ворогу: «Наша найбільша сила – це молитва і довіра до Бога, єдність і солідарність, які додають міцності та витривалості, впевненості та стійкості. Будьмо єдині у протистоянні ворогу. Нехай кожен із нас служить Богові, справедливості в захисті цілісності нашої держави від російського агресора згідно зі своїм покликанням і своїми можливостями. Ми стоїмо перед Матір’ю Божою, прославленою в Грушівській іконі, з любов’ю і вдячністю, але також із проханням про заступництво, допомогу та Її неустанну поміч. Ми прибули сюди, щоб від імені наших воїнів, волонтерів і всього боголюбивого українського народу в цей час війни занести наші молитви до Господа за посередництвом Пресвятої Богородиці».
Владика розповів про Грушів – особливе Марійське місце, де у 1987 році відбулося явлення Матері Божої. 1987 рік, радянський окупаційний режим, Церква заборонена і переслідувана, храми зачинені. І ось – пролунала звістка, що в Грушеві, біля Дрогобича, з’явилася Пресвята Богородиця. І туди, незважаючи на протидію радянської влади, линули сотні тисяч людей, щоб помолитися на цьому відпустовому місці, зачерпнути води з чудотворного джерела.
«Минуло кілька років – і безбожний режим впав, хоча ніхто тоді на це навіть не сподівався, – розповідає владика Ярослав. – Від цієї благодатної події нас віддаляє 35 років, але ми до сьогодні переживаємо її як благовіщення нашої релігійної та національної свободи. Своєю появою Пресвята Богородиця допомогла нам перебороти рабський страх, який довгі роки сіяла більшовицька система, розбудити в наших серцях найглибші духовні почуття, тугу за Богом. Тут ми знову відчули, що ми – християнський самобутній народ, який має свою культуру, глибоко закорінену в правдивій християнській вірі. Вороги правди не змогли знищити це наше духовне багатство. У Грушеві ми сповнилися сили стати на захист наших понівечених духовних скарбів. У цьому місці Господь молитвами своєї Матері зціляв наші забруднені гріхом душі, повертав нам утрачений дар віри, подавав надію оновлення та відродження. Відтоді ми вчилися бути інакшими людьми, адже кожного з нас у свій спосіб доторкнулася Божа благодать».
Владика Ярослав каже, що Божа допомога для обстоювання нашої свободи і незалежності потрібна українцям зараз, як і 30, і 100 років тому: «Божа допомога була необхідна нам для відродження незалежності Української Держави. Вона доконче потрібна нам і сьогодні, коли всі ми переживаємо російську збройну агресію супроти нашої Батьківщини, перед лицем цих нових загроз і викликів. Об’єднуймося в обороні української незалежності і соборності, які ми отримали від Бога зусиллями та молитвами наших попередників. Молімося за справедливий мир в Україні та світі. Молитовно та матеріально підтримуймо українських воїнів, які нас захищають від ворога. Вони стали справжньою скелею на захисті незалежності і суверенітету України, проходячи найгарячіші етапи російської збройної агресії проти України. Їхня сила духу, терпіння і виваженість є для всіх нас прикладом того, як треба любити свою країну, пишатися її історією, захищати її майбутнє. Молімося, борімося і працюймо для захисту нашої Батьківщини і майбутнього блага нашого народу. Пам’ятаймо: Бог – на боці тих, хто бореться за правду, добро, справедливість і мир».
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту