Про перші враження на новій землі, про єпархію, у якій він покликаний служити, і чин хіротонії, що випав на храмове свято, владика розповідає у «Добрій розмові» з Тарасом Бабенчуком.
Отець Микола Бичок – монах із Згромадження отців редемптористів, 15 січня 2020 року Папою Франциском був проголошений єпископом УГКЦ в Австралії, Новій Зеландії та Океанії. До того п’ять років служив у Філадельфійській єпархії в США, а ще раніше – в Івано-Франківську, як настоятель монастиря отців редемптористів. Єпископська хіротонія владики Миколи відбулася 7 червня 2020 року в архикатедральному соборі Святого Юра у Львові. Святителями були Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, митрополит Львівський Ігор Возьняк та єпископ-помічник Сокальсько-Жовківський Петро Лоза.
Очікування відбуття на місце служіння було непростим періодом і для новопризначеного владики, і для ввіреної йому єпархії. Тож знаковою була зустріч з вірними у Мельбурні на інтронізації у єпархіальному храмі Святих апостолів Петра і Павла.
«Та подія справді була непересічною для єпархії, такі речі відбуваються раз чи двічі в житті, – ділиться владика Микола. – Багато людей тут, у Мельбурні, сприйняли цю подію дуже сентиментально – багато з тих, хто був у храмі, плакали. Бо для них це не лише справа приїзду нового єпископа з України. Це спогади про своє життя, про батьків, які тут, в Австралії, були першими українцями і будували ці храми, зокрема головну катедру в Мельбурні. Це була перша подія за ці півтора карантинні роки, коли священики змогли зібратися разом наживо. Багато хто не зміг приїхати через карантинні обмеження, які в кожному штаті є різними і досить жорсткими. Першим, хто прилетів, був о. Ігор Головко з Перта, із заходу Австралії: прибув за два тижні і чекав, бо переживав, що кордони штату знову закриються, а хотів бути неодмінно».
Божественну Архиєрейську Літургію очолив владика-емерит Петро Стасюк, попередній єпископ Мельбурнський, продовжив інтронізацію єпископ Римо-Католицької Церкви в Австралії, архиєпископ Мельбурнської дієцезії РКЦ владика Пітер Коменсолі. На Літургії також були присутні вісім римо-католицьких єпископів і один із п’яти єпископів Східних Католицьких Церков Австралії.
«Для них це було чимось неймовірним – усе це дійство, яке відбувалося за їх участю: багато символів, багато такого, чого вони не знали і що їх вразило в нашій Літургії. Багато хто побував у нашій катедрі Святих апостолів Петра і Павла вперше, і вони були зачаровані. Це важливий момент, щоб пізнавати красу обряду різних Католицьких Церков, взаємно збагачуватися, частіше зустрічатися», – каже владика Микола.
Визнання віри владика приймав на Євангелії з Києво-Печерської лаври 1891 року видання – реліквії, яку подарував один із перших священиків УГКЦ в Австралії, митрофорний ієрей о. Зенон Харкавий, і яка зберігається нині у музеї в Мельбурні. Отець Зенон приїхав до Австралії з першою хвилею емігрантів, врятувавши, окрім іншого, багато артефактів, які зміг вивезти з окупованої України. Помер у 2018 році.
«Покійний отець Зенон передав до музею дуже багато речей – ікони, Євангелії, рушники, писанки, стародруки, всі ті надбання, які зміг врятувати у 40-х роках, – пояснює владика Микола. – І священники з нагоди інтронізації запропонували скласти визнання віри саме на цьому Євангелії. Це важливий момент єднання – і з Україною, і з тими першими українцями-емігрантами, які зберегли свою віру».
На інтронізації була ще одна реліквія, яку владика Микола Бичок привіз з Нью-Арка, з Америки, – дерев’яний хрест, подарований у 1960-х українцями Австралії митрополиту Філадельфійському Амброзію Сенишину, коли той відвідував громади Австралії. Цей хрест зберігав владика-емерит Василь Лостен, один із найстарших у Синоді Єпископів УГКЦ. Після призначення отця Миколи єпископом до Австралії владика передав цей хрест йому.
«Це важливий знак: цього хреста митрополит Амброзій свого часу отримав від вірних тут, у Мельбурні, і через 60 років цей хрест повертається з третім єпископом до Австралії. Це неймовірний знак, який буде супроводжувати мене в служінні нашим вірним в Австралії», – каже владика Микола.
Владика каже, що вірні УГКЦ і священники сприйняли його призначення і приїзд як ще один жест єднання з Україною. Цікаво, що два попередні єпископи УГКЦ в Австралії – владики Іван Прашко та Петро Стасюк, мають коріння з Тернопільщини, звідки є і владика Микола.
Минулорічне інтерв’ю з владикою Петром Стасюком тут: https://www.youtube.com/watch?v=4CyoBgG366s
«Люди до сьогодні згадують владику Івана, першого ієрарха УГКЦ в Австралії, який приїхав ще молодим священником і в 1958 році був висвячений на єпископа. Дуже гарно говорять про владику Петра, який очолював єпархію майже 30 років, – каже владика Микола. – Так, люди мають великі сподівання: приїхав молодий єпископ – і все має змінитися. Але відразу кажу: моє служіння буде продовженням служіння моїх попередників. А великі зміни можливі тільки разом, зусиллями всієї єпархіальної спільноти. Сам я мало що зможу зробити, але якщо кожен у своїй парафії робитиме конкретні кроки, щоб змінювалося наше духовне життя, щоб наші храми заповнювалися молоддю й дітьми, – зміни будуть. Єпископ не може зайти до кожної домівки – хіба що через соцмережі, але безпосереднє виховання у вірі, збереження християнських цінностей і української мови – справа батьків, сім’ї, спільноти, середовища».
Довідка:
Єпархія УГКЦ Святих апостолів Петра і Павла з осідком у Мельбурні була заснована 24 червня 1982 року. Розпочала свою історію у травні 1958 року як Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Австралії, Новій Зеландії та Океанії. Масова еміграція українців до Австралії відбулася після Другої світової війни – із так званих таборів переміщених осіб («Ді-Пі») у Німеччині. Українці розгорнули активне громадське і церковне життя і, попри нечисленність, у другій половині ХХ століття стали однією із найуспішніших громад українців за кордоном. Громада УГКЦ в Австралії і на островах налічує на сьогодні 33 100 вірних, об’єднаних навколо десяти парафій, має 20 діючих священників, чотирьох дияконів та чернецтво різних згромаджень. Першим єпископом УГКЦ в Австралії був владика Іван Прашко, який приїхав сюди за покликанням ще у 1950 році, разом із першими емігрантами. Його наступником у 1992 році став владика Петро Стасюк, отець редемпторист з Канади, з 2020 року – єпископ-емерит.
Департамент інформації УГКЦ
Розробка сайту