Діти заводять профілі у соцмережах десь із 10-11 років. Забороняти це немає сенсу з багатьох причин, одна із яких – приналежність до певного середовища і оточення, одним із атрибутів якої є своя сторінка у соцмережах.
При цьому батьки повинні знати, що їхні діти там бачать, з ким спілкуються, чим діляться. Навчити дитину правил безпеки в інтернеті набагато важливіше, ніж просто щось не дозволити, заблокувавши небажані матеріали, профілі чи взагалі вилучивши гаджет. Так само важливо знати й самим батькам про інтернет-небезпеки, які сама дитина не завжди усвідомлює: окрім залежності і неприйнятного контенту, це кібербулінг (цькування і приниження в онлайні), жорстокі картинки та відео, небезпечні ігри (можна згадати відому гру «Синій кит»), шахраї, злочинці тощо.
Тому перша загальна порада батькам – і щодо інтернету, і загалом: розмовляйте зі своїми дітьми, цікавтеся їх життям – подіями, переживаннями, проблемами. Показуйте, що вам можна довіряти – і підтверджуйте це щодня.
Заходи безпеки перебування дітей і підлітків у соцмережах
«Створення профілю дитини у соцмережі – великий маркер її стосунків з батьками, тому що це – не про контроль, а про довіру, – підкреслює Ольга. – І в цьому також батьки можуть і повинні бути союзниками своєї дитини, друзями чи «френдами» її сторінки. З одного боку, це доступ до інформації її профілю, з іншого – можливість щось порадити чи застерегти».
Від чого треба застерегти й уберегти насамперед, то це
Це можуть бути дорослі люди, які додаються у «друзі» дитини – з кумедними нікнеймами і аватарками, такі цікаві і «круті» на перший погляд. Велика небезпека в тому, що це можуть бути ті, хто спокушає дитину – викласти якісь фото, зустрітися в реальному житті тощо. Ці «аватари» можуть бути шахраями, які вивідують конфіденційну інформацію про сім’ю, вимагають гроші, це можуть бути дилери легких і не дуже легких наркотиків тощо.
«Загалом, добре знати, чим цікавляться друзі, з якими спілкується нащадок – і в мережах, і в реальному житті, – підкреслює Ольга. – Тому що йдеться про вплив середовища, яке активізує певні інтереси та схильності. І тут, знову ж таки, треба цікавитися – чому той хлопець чи та дівчинка стали такими важливими для вашої дитини, що так привабило в них… І це, знову ж таки, – про підтримання контакту, довіри, а не про допит».
Це – як правила дорожньої безпеки, своєрідні «права», без яких не сідають за кермо. Ці речі потрібно пояснити дитині від самого початку, щоб вона усвідомлювала реальні загрози й не думала, що тато з мамою просто щось заборонили. Нижче – кілька основних із цих правил.
Правило №1: не ділитися особистою інформацією в мережах
Не публікувати свій номер телефону та адресу, зокрема електронну, номер школи, адресу родичів, не кажучи про номери банківських карток та інші речі. І, звісно, не ділитися цією інформацією з «френдами». Відключити геолокацію при додаванні фото у соцмережах.
Правило №2: антивірус, блокування вікон, які спливають
Це базове правило дасть можливість відсіяти значну частину вірусного контенту на «вході». Варто показати дітям безпечні сайти, на яких вони можуть подивитися кіно, послухати музику чи пограти в якусь гру, і зробити закладки на ці сайти.
Правило №3: надійні паролі
Добрий пароль – складний, і, головне, це секрет. Потрібно пояснити дитині, що свій пароль, окрім батьків, не можна давати нікому, навіть найкращим друзям. І сказати, що коли заходиш в інтернет з чужого комп’ютера чи гаджета, не забувати виходити зі своїх облікових записів – це, як закрити своє помешкання на ключ. Ніхто ж не хоче, щоб хтось там порядкував без дозволу господаря, правда?
Правило №4: остерігатися «данайців, які приносять дари»
Вище згадувалося про шахраїв і злочинців, які втираються в довіру до дітей і підлітків, зокрема і через соцмережі. Тому дуже чітко потрібно пояснити дитині: дорогих подарунків просто так не буває. Те, про що просять незнайомці, – зазвичай, набагато дорожче, ніж дитина чи підліток може собі уявити (інформація про батьків, фінансові документи, інтимні фото самої дитини тощо).
Те ж стосується й спілкування в інтернеті: дитина ніколи не повинна погоджуватися на приватний чат з віртуальним незнайомцем, як і, тим більше, на зустріч у реальному житті. Просто поясніть дитині: за фотографією симпатичного підлітка чи гарненької дівчинки може ховатися 50-річний злочинець.
Правило №5: не публікуй того, про що пошкодуєш
Варто відразу пояснити дитині, що в інтернеті нічого видалити неможливо: те, що там з’явилося, залишиться в загальному доступі, навіть якщо пост чи коментар видалено. Тому, перш ніж щось писати чи коментувати, варто подумати. Те саме стосується і публікації фотографій, які самі по собі є документом.
Інтернет-залежність і кібербулінг
Це – про речі, які мають травматичний вплив на психіку будь-якої людини. Для підлітка із його ще нестабільною психікою і віковими кризами, це – підвищені ризики і «червоне світло» для батьків.
Щодо інтернет-залежності, то перебування в мережах та інтернеті загалом по 5-6 годин на добу – уже тривожний знак. Якщо спостерігається так званий синдром відсутності – коли дитина ніби є, але думками далеко, батьки повинні насторожитися, як і коли понад усі речі і заняття перевага віддається інтернету.
Кібербулінг, як новий прояв насильства і цькування, напевно, один із найнебезпечніших моментів, пов’язаних із соцмережами. На сьогодні Україна входить у першу десятку країн Європи за поширеністю булінгу серед школярів 11–15 років. Іноді кібербулінг – цькування в інтернеті, навіть небезпечніший, ніж фізичне побиття, оскільки завдає глибоких психічних травм і може призвести до депресій чи навіть суїциду.
У цих випадках батькам потрібно втручатися негайно і звернутися по фахову допомогу.
"Живе радіо "Воскресіння"
Розробка сайту